PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Львові жебраки крадуть їжу прямо з тарілок відвідувачів кав’ярень

Вікна-Новини

Вікна 22:00

У Львові жебраки атакують місцеві кав’ярні. Вони випрошують у відвідувачів гроші, коли ті смакують, навіть більше, цуплять їжу з тарілок. Тому власникам закладів доводиться наймати людей, аби відганяти непроханих гостей. 
24-річний Микита Булатов родом з Кубані. В Росії закінчив музично-педагогічний коледж. Та одного дня хлопець автостопом примандрував до Києва. Тут закохався, а коли люба дівчина вийшла заміж за львів’янина і переїхала до міста лева, за нею подався і Микита. Поневіряння закінчились втратою документів. Тепер він – безхатько. Єдина розрада у його житті – музика. 
«Перше, я імпровізую. Я маю на увазі, я граю своє, музику, яку я сам пишу. По-друге, я дуже люблю грати рок-н-рол і блюз. По-третє, мені дуже подобається композитор Ян Терсен, який написав музику до фільму Амелі», – розповідає безхатько Микита Булатов.
Ночує Микита, де доведеться, а на життя заробляє грою на вуличному піаніно. Просити хлопець дуже не любить. А особливо прикро стає, каже безхатько, коли його проганяють із кав’ярень, чи інших закладів. 
Виганяти з ресторації прохачів щодня доводиться тендітній дівчині Ірині. Раніше працювала адміністраторкою, тепер, коли у Львові побільшало жебраків, Ірина перекваліфікувалася фактично в охороницю. Цілісінький день чатує біля дверей ресторації, аби її гостям не заважали прохачі.
«Нав’язливі, вперті, говорять, що їм потрібні гроші. Є такі, що просять і на хліб, але, коли ми їм пропонуємо хліб, вони не хочуть його брати, але на хліб вони просять», – ділиться відганячка жебраків Ірина Михайлишин.
Свою нову професію Ірина називає «відганяч жебраків». Якщо прохач підходить до гостей, дівчина вмить перестріває його і просить покинути заклад. Відвідувачам ресторацій, які хочуть спокійно відпочити і перекусити на свіжому повітрі, таке товариство заважає.
Найчастіше прохачі виходять на промисел по обіді, розповідає Ірина, і працюють аж до вечора. Щоправда всередину кав’ярень жебраки не заходять. Старцюють лише назовні. 
«Бували в нас такі випадки, що попрошайки зі столу, з тарілки вкрали в гостей страви. В нашому випадку це був шніцель. В нас були гості, вони стояли над ними, просили, просили, їсти їм нічого не давали і відповідно вона підійшла і з тарілки забрала шніцель», – розказує відганячка жебраків Ірина Михайлишин.
Аби завадити таким крадіжкам дівчина цілу зміну пильнує прохачів. Адже у вразі крадіжки страв зі столів, заклад власним коштом буде змушений нагодувати відвідувачів.