PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
Болгарські дитячі курорти програють українським | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Болгарські дитячі курорти програють українським

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Дитячі табори, які збереглися у Криму і Болгарії ще з радянських часів, нині борються за українських дітлахів. Одне море й сонце, але сервіс – різний. 
У Болгарії є приватний міжнародний дитячий табір середнього рівня. Керівниця тутешньої програми, Ірина Воробйова визнає – оздоровниця старенька. Утім її щороку ремонтують. Бо стандарти безпеки житла суворо контролюють перевіряльники з Євросоюзу.
«В этих домиках по две кроватки в спаленках, внизу у них холл, мягкая мебель, душ туалет, все там. Вот в корпусах они живут по три человека в номере, и душ, туалет тоже в номере, здесь по два», – розказує Ірина Воробйова, керівниця програми міжнародного оздоровчого табору в Болгарії.
Доки діти обідають, їхні міні будинки прибирають прибиральниці. 
На території табору дві їдальні. Їх тут називають ресторанами. 
«Ваші дітки останнім часом цікавляться нашою болгарською кухнею. Ось наприклад, тотатор та лештевиц (болгарський національний суп). Так салати маємо, піснп, свіжі, 2 види компотів, 4 види гарніру: м’ясного та пісного, з картоплі, свинини, баклажанів. Гарнір можна обирати», – розказує і показує Веселина Бодувська, шеф-кухар ресторану дитячого табору в Болгарії.
Найбільше малих дивує, що можна їсти скільки хочеться й на вибір. 
«Вот мы возили детей в Крым и сюда, и цена одинаковая, питание разное, есть из чего выбрать, ведь дети они разное любят кушать. К ним нужен индивидуальный подход. Здесь аналогичная ситуация, они тут пришли, выбрали, сели, и сколько им надо», – каже вожата з України Ганна Жуковина.
У Криму приватний міжнародний дитячий табір з інфраструктурою ще радянських часів. Узбережжя й природа тут схожі до болгарського. 
Для дітей готують обід у їдальні. Система харчування незмінна багато років. Шеф-кухар каже, що все збалансовано. 
«Сегодня у нас на завтрак макароны отварные с соусом сосискою и огурчиком, молочная каша геркулесовая, сир, масло, чай. Питание у нас рациональное, качественное, много печём деткам», – розказує Людмила Кирилюк, завідувачка їдальні дитячого табору в Криму.
Малюки їдять те, що дають, і підсумовують, що загалом задоволені. 
У корпусах капітальний ремонт не робили давно. Проте в кімнатах чистенько, дівчатка живуть по шестеро. Душ і туалет спільний у коридорі. 
«Мы не предлагаем шикарные условия именно проживания, но у нас дети обеспечены всем необходимым, и для родителей это возможность заплатить доступную цену за путёвку», – каже Катерина Янцен, керівниця відділу продажів дитячого табору в Криму.
Доступна ціна – це зо 200 гривень на день. Приблизно така сама собівартість путівки в Болгарії. Але це якщо бронювати напряму. Експерти кажуть, що українські туроператори накручують ціни на закордонний дитячий відпочинок часом в кілька раз. Та ще і візовий режим лякає батьків. Тож болгарські дитячі курорти поки програють українським.