PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Після перемоги на виставці хвостатих кіт відразу втік, аби погуляти з кішками | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Після перемоги на виставці хвостатих кіт відразу втік, аби погуляти з кішками

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Ужгородський кіт Дементій наробив переполоху під час виставки хвостатих в Одесі. Коли члени журі оголосили його ім’я і сказали пройти за винагородою, Дементій дав драпака і майнув у місто. Господарка шукала породистого гуляку цілий тиждень, навіть заманювала жіночими хитрощами.
Дементій – рудошерстий, безхвостий курильський бобтейл. Він, як справжня рись, схожий на неї не лише зовні, а й характером. Такий же волелюбний і норовливий. 
Він – переможець десятків конкурсів котячої краси. По чергову нагороду прибув до Одеси. Однак, там від лаврів слави вирішив відмовитися і дременув з п’єдесталу переможців саме в ту мить, коли оголосили його ім’я. 
«Для нас самих был шок, что он так среагировал в чужой обстановке», – згадує власниця кота Лариса Мастяк.
Господарі, шоковані таким викрутасом улюбленця, кинулися навздогін. Та рудий накивав п’ятами і зник. Без улюбленця додому до Ужгороду вони вирішили не повертатися. Здали квитки. І щодня виходили полювати на гульвісу. Шукали його довкола одеського Палацу Спорту, де й відбувалася виставка, на навколишніх вулицях. Та Дементій зник безслідно. 
Господиня Лариса надії не втрачала. Щодня вони із донькою блукали околицями виставкового павільйону, гукали гульвісу. 
Аж раптом на 7-й день поневірянь Дементій об’явився. Знайшовся на території Палацу Спорту. 

«Просто, там три кошки дворцовые живут, и вот он почувствовал себя там кавалером. Вырвался на свободу и решил отвести душу. Он днем спал, а уже на вечер выходил такой весь гордый, важный, свои эти крики издавал», – розказує власниця кота Лариса Мастяк.
Дементій лише здалеку показувався господарям та до рук не йшов. Аби упіймати ловеласа, спокушали його і харчем, і валер’янкою та навіть на хитрість пішли. 

«Вот мы скачали с интернета позывы кошки, когда они издают весной вот такие своеобразные звуки, что зовут котов, призывают и вот мы пробовали так его приманить», – ділиться власниця кота Лариса Мастяк.
Та жодна хитрість господарів не спрацювала. І все ж голод не тітка – врешті взяв гору, і Дементій сам вийшов до господарів. 
«Він підійшов до мене, все-таки був знесилений, хотів їсти-пити. Підійшов, я його покормила. Ну і обережно сітку на нього накинула, потім мама з-заді рушник на нього накинула і отак ми його спіймали», – каже донька Яна Мастяк.
Гуляку посадили в бокс, під замок і рушили додому. Вдома на блудливого Дементія вже зачекалися кошенята та подруга Бренда. 
Нині Дементій набирається сил та від’їдається, бо попереду нові шоу і перемоги. От лише до Одеси, кажуть господарі, тепер ні ногою.