PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Києві є секретні квартири, де жінки ховаються від агресорів

Вікна-Новини

Вікна 22:00

«Вікна» знайшли в Києві секретні квартири, де жінки можуть сховатися від агресорів. Вони переховуються від колишніх, аби їх не вбили. Доброчинці пропонують їм не тільки прихисток, а й допомогу психологів, аби вони перестали відчувати себе жертвами. 
Кризова квартира – об’єкт секретний. Втім іноді їх знаходять. Два тижні тому хлопець намагався відвідати вже колишню подругу, яка на сьомому місяці вагітності. А до того бив її так, що лікарі швидкої ледь відволодали. 
Тут нині мешкає шестеро дівчат. Камери бояться, четверо від фільмування відмовляються категорично. Тетянка після вагань таки погоджується. А Іра зголошується розповідати. З дитиною ховається від двох чоловіків, що її зґвалтували. Тоді була на першому місяці вагітності.
«Я их посадила. Теперь они меня хотят убить, за то что я их посадила. Они отсидели по полгода всего», – каже жінка.
Соціальна квартира – проект одного з вітчизняних доброчинних фондів. Кажуть, важливо не тільки притулок дівчатам дати. З ними працюють психологи. 
«Жертва она считает, что она его спровоцировала. Она не так чашку поставила. Не таким тоном сказала. Да. И она будет стараться в следующий раз подстроиться. А агрессор будет искать новую причину. И он ее найдет. Если круг не разорвать жертва-агрессор, то в дальнейшем одну из моделей забирают дети», – пояснює Ольга Осадча, менеджер проекту «Соціальна квартира».
Всіх мешканок квартири колишні били. І забили настільки, що більшість те й за насильство не вважають. 
У всіх дівчат, що тут живуть, маленькі діти. Доброчинці хочуть не тільки врятувати від насильства жінок, а й дітей від притулків. Бо замордована беззахисна жінка дуже часто віддає дитину. Ганна це пройшла 2 роки тому. Віддала Леру в дитбудинок.
«Были такие моменты, что я ночью с ребенком уходила из дому. Чтоб ребенок поспал. В той квартире не возможно было находиться. Пьянки-гулянки. Драки, я постоянно под раздачу попадала. Били. И очень сильно били. Был перелом не раз», – розповідає волонтерка Ганна Завадська.
Ганна пішла до психологів. Після того кинула батька дитини, що її вагітну бив. Забрала Леру з сиротинця. Тепер у неї новий хлопець. І вона вже давно не плакала. 
«Я не тот слабый человек, которым был. Что я человек, который может за себя постоять. Могу защитить своего ребенка. Я поняла, что кроме меня моего ребенка никто не сможет защитить», – каже волонтерка Ганна Завадська.
Вона тепер волонтерка кризового центру і частий гість – приклад у соціальній квартирі для жертв насильства.