PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Дівчина віддала духовному вчителю 60 тисяч доларів і стала безхатньою | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Дівчина віддала духовному вчителю 60 тисяч доларів і стала безхатньою

Вікна-Новини

Вікна 18:00

У Криму дівчина віддала духовному вчителеві школи «Небесного міста» 60 тисяч доларів на будівництво житла. Вона мріяла пізнати істину – й жити у злагоді з природою. Натомість утратила спокій і дах над головою і опинилася на вулиці. Дівчина роками благає колишнього наставника повернути їй гроші. Та він каже, що її не знає. 
22-річна москвичка Надія Мадекина вирішила проміняти бетонні джунглі Білокам’яної на зелені гори Криму. Вона захоплювалась східними єдиноборствами та шукала спокою, гармонії та духовного просвітлення. В Інтернеті саме натрапила на сайт українського духовного центру. Там пропонували отаборитися у Долині світових релігій та прийти до гармонії з ритмами природи. Надія загорілася. Покинула численну рідню, випросила у батьків належну їй частину спадку і рвонула до Криму. Приїхала до центру «небесне місто» . Там їй запропонували стати «жінкою-воїном», а на батьківські гроші, 60 тисяч доларів, побудувати будинок на території центру. 
«Я была в нем уверена, что это честнейший человек, я в него так верила, поэтому я согласилась и передала ему деньги», – розповідає безхатня Надія Мадекина.
Духовний наставник взяв гроші і залишив розписку. Замість підпису – відбиток пальця. І довкола документу сердечка розмалював. Така угода – на той моменту дівчину ніяк не збентежила. А потім, скаржиться Надія, духовний наставник замість «жінки-воїна» зробив з неї «жінку-прислугу»: змушував готувати, прибирати, гостей зустрічати. Після 2 років такого духовного розвитку Надія вирішила спуститись з «небесного міста» на землю і попросила наставника або гроші повернути, або віддати будинок, зведений її коштом. 
«То, что ответил мне Маржин на мою просьбу вернуть мне деньги: «Думать надо было раньше. Будем считать, что мы и не встречались. Я не помню никакой Мадекиной. Остальное – в руках правителя твоей судьбы», – згадує безхатня Надія Мадекина.
Без жодної копійчини Надія залишила центр. Нині аби прогодуватися та сплатити за орендовану кімнатку, вона береться за будь-яку роботу. Тим часом її духовний наставник Валер’ян Маржин господарює відразу у двох приватних будинках. Один із яких, твердить Надя, належить їй. Але віддавати його дівчині пан Маржин не вбачає жодних підстав. 
«Никакого дома я ей не обещал, она поступила в ассоциацию, и внесла деньги на строительство детского дома для детей ассоциации», – каже Валер’ян Маржин, президент асоціації «Діти третього тисячоліття».
Пан Маржин не чекав, що Надія з’явиться просто перед його очима та ще й у супроводі «Вікон». 
Діалог завершився брутальною лайкою.

– Ты неадекватный человек, пришла, без мыла влезла, а сейчас пытаешься разрушать движение, это тебе не удастся.
– Меня не волнует ваше движение, я хочу свой дом.
– Меня тоже не волнует твоя судьба и твой дом. Ищи его. 
– А мои деньги, то, что вы построили на мои деньги?
– Нет твоих денег. Пожертвования, которые были… 
– Где у вас написано, что я вам что-то жертвовала?
– Вот именно, нет этой Мадекиной, она в воздухе. 
Слідом за «Вікнами» відвідати «небесне місто» приїхала комісія з Міносвіти Криму. Господар гостей зустрічатися не схотів і завчасно накивав п’ятами. Вести за нього розмову довелося мешканцям центру. 
А поки міністерська комісія з’ясовує, хто є членами центру духовного просвітництва і що насправді вони роблять, правоохоронці вже розпочали власне розслідування. 
«Факт мошеннических действий в отношении гражданки Российской федерации Мадекиной внесен в Единый реестр досудебных расследований по ч.2. ст..190 УК Украины. Санкция данной статьи предусматривает лишение свободы на срок до трех лет», – повідомляє Неля Ольшевська, прес-офіцер Симферопільського райвідділку міліції.
Тим часом юристи вважають, що Надія має шанс повернути гроші.
«У Надежды есть шанс обратиться в суд общей юрисдикции с гражданским иском о взыскании суммы задолженности. Несмотря на то, что данная расписка составлена в такой экстравагантной форме – в моей практике я такое вижу впервые – она все равно является документом. С правовой точки зрения, он совершил обман – деньги взял и не исполнил, что обещал», – висловився юрист Юрій Каланджіанц.
Надія, своєю чергою, сподівається тільки на диво.
«Я просто хочу, чтобы у меня был свой дом, чтобы я могла спокойно жить, чтобы у меня была крыша над головой, хотя бы что-то», – мріє безхатня Надія Мадекина.
Жінка чекає результатів слідства і ледь зводить кінці з кінцями. До батьків по допомогу їй звертатися тепер соромно.