Під Дніпропетровськом є притулок для колишніх в’язнів

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Їхні сусіди – три десятки вбивць і рецидивістів. У передмісті Дніпропетровська запрацював притулок для колишніх в’язнів. Там вони вирощують помідори, годують кролі. А ще  збирають по всьому місту покинуті речі. Бо вони – так само непотрібні людям, як і вчорашні в’язні. 
У неспокійні 90-і слюсар Віктор Литвяков вирішив узятися до бізнесу: ремонтувати машини. Та правоохоронці звинуватили його в причетності до бандитських угруповань і посадили до СІЗО. Це, бідкається, стало найбільшим потрясінням у його житті. 
«Там беспредел. Беспредел, пресхаты, выбивания. Из человека делают животное», – каже Віктор Литвяков, директор реабілітаційного центру для колишніх в’язнів.
Відтоді пан Віктор заходився допомагати колишнім зекам. Спочатку просто наймав на роботу. А потім придбав земельну ділянку на околиці Дніпропетровська і заселив її колишніми в’язнями. 
«Людей выбрасывают на улицу, а поднять их никто не может. Приходят люди без документов. И нету ни прописки, ни документов, никуда их не устроишь», – пояснює Віктор Литвяков, директор реабілітаційного центру для колишніх в’язнів.
Зараз тут 30-ро жителів, цілий день вони працюють: хто на присадибній ділянці, хто з тваринами, інші наймаються на підсобні роботи. Більша частина зароблених грошей іде на рахунок центру. Натомість люди отримують дах над головою, одяг і триразове харчування. 
Він доглядає кози, кури, гуси та кролики, що живуть на задвірках реабілітаційного центру. На карбі Анатолія Третяка – кілька вбивств. Чоловікові невдовзі 70. Ледь не все своє життя – у в’язниці. 
Оля – в минулому наркозалежна й продавець наркотиків. У неї нема житла, відмовилися рідні. У притулку вона почала колекціонувати іграшкові жабенята.
На території притулку – не має жодної нової речі. Все – від огорожі, стільців, і закінчуючи кахлями у душовій – знайдене на вулиці. 
Головна ознака притулку – височезна тополя, вся вщент завішана старими сумками. Кожен новенький має повісити сюди – якусь торбинку. Мовляв, залишити у ній усі свої гріхи. 
Такій концентрації злочинців, хоч і колишніх, в себе під боком, не дуже тішить сусідів. Втім, визнають, що лихого від них не бачили. Навпаки, люди у татуюваннях – поремонтували у дворі усі лавки.
Не всім вдається довго протриматися у притулку. Тут часто когось виганяють, якщо порушив закон, лінувався ба навіть почав пиячити. Однак, декому вдається справді розпочати нове життя. Знайти достойну роботу, помиритися із родичами. І можливо, колись – повернутися додому. 
ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля