PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
У Фінляндії літній заробіток українців перетворився на сувору школу виживання | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Фінляндії літній заробіток українців перетворився на сувору школу виживання

Вікна-Новини

Вікна 22:00

У Фінляндії майже сотня наших юних співвітчизників стали жертвами шахрайства української фірми. Українці спали на підлозі й ловили рибу, аби прохарчуватися.
«Я не собиралась ехать, я просто пришла, мне было интересно, они рассказали как все круто и классно. И я поехала, и совсем не все так было, как хотелось», – розповідає студентка Наталка Коротова.
Наталка, студентка Миколаївського аграрного вишу, уявляла собі наступні три місяці так. Вона з 23-ма однокурсниками уклали угоди на збирання ягід у Фінляндії. Сплатила аж 500 євро. Коли студенти прибули до місця роботи, виявилось, врожай уже зібрали, і на них тут ніхто не чекає. Молоді довелося самій шукати ночівлю.
«Там оказалось работы нету, ягоды мало. Мы ничего не зарабатывали, мы были неделю. Хорошо, что были какие-то деньги и еда из дома, никто ничего не оплачивал, работы как таковой не было. Мы жили в квартирах по 7 человек, по 12. Там ничего не было, первую ночь мы спали на полу», – згадують студенти.
По евакуацію звернулися до директора фірми, з якою підписали контракт. У відповідь почули – таке: «Зараз нажаль відсутній зв’язок з вашим абонентом».
Доки студенти тулилися під одним дахом на чужині, пан Олександр Скітченко, директор компанії, викладав у мережу світлини із шикарними автомобілями. Заробітчан врятував з безвиході рідний університет.
«В минулу п’ятницю виїхав автобус за ними. Він був організований за кошти співробітників університету», – розповів керівник практики Олег Пилипенко.
Нині 24-х миколаївських студентів повернули додому. Ще півсотні студентів інших вишів в ці години самотужки дістаються України.
«Вікна» розшукали фірму, яка відрядила молодь виживати у фінські ліси. Від надокучливих студентів нібито успішна міжнародна компанія сховалася тут на околиці Києва у офісно-промисловій будівлі. 
Офіс закритий. Коли востаннє сюди хтось заходив, сусіди навіть згадати не можуть. Але почути їх «Вікнам» однак вдалося. 
«Мы сейчас все в отпуске, сезон закрыли, но с конца августа думаю, сезон откроется», – повідомила менеджер компанії.
Дівчина виправдовується, мовляв, цього року не все було як слід. 
«В этом году у нас небольшая накладка с выездом получилась. Люди пробыли там меньше», – додає менеджер компанії. Каже, в усьому винен директор компанії Олександр. Але він більше – не проблема.
«Я не хочу говорить об Александре, я не советую ни искать его, ни связываться с ним, потому что за эти деньги вы никуда не поедете», – відповіла дівчина.
Позбувшись директора, фірма знову відкрито пропонує свої послуги – за 500 євро збирати ягоди у Фінляндії. Наталка каже, цей досвід вона і її батьки ніколи не забудуть.

«Они были очень рады, что живая приехала домой, то, что мы потратили кучу своих денег, это не главное», – радіє студентка Наталка Коротова.
Нині студенти готують заяву до прокуратури. Якщо вірити інтернет-користувачам, директор компанії, окрім студентів, ввів в оману ще кілька сотень людей з усієї України. Суми, яку він здобув таким чином, напевно вистачило б на дорогу машину.