PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
На Київщині друзі намагаються врятувати життя 18-річного хлопця-сироти | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

На Київщині друзі намагаються врятувати життя 18-річного хлопця-сироти

Вікна-Новини

Вікна 22:00

В Макарові, що на Київщині, друзі б’ються за життя хлопця-сироти. Його, на мотоциклі, збила машина. Два дні парубок почувався добре, але на третій впав у кому. Друзі певні, що його просто не лікували. Медики твердять – вони не винні, в країні така медицина. 
Від миттєвої смерті Ігоря врятував шолом. Він тріснув, але витримав. Його мотоцикл потрапив під колеса автомобіля. 
Наразі Ігор у ступорі – так медики називають подібний до коми, трохи легший стан. Психіка хворого на зовнішні подразники реагує слабко й неадекватно. Батьки хлопця померли. Його доглядають молодша сестра, брат та друзі. Щодня вони скуповуються в аптеці десь на 800 гривень. 
По тому як Ігор розбився, його відвезли до хірургії. Там діагностували – відкритий перелом ніг. Їх зафіксували. Друзі помітили, що Ігореві пухне рука, її намазали зеленкою. Попросили чекати. 
«Немає на даний момент лікаря, він в відпуску. І коли він приїде вже будем щось робить.  Попросили привезти рентген апарат до нього в палату. Вони сказали, що не можуть його привезти, бо він б’ється током. Людина лежала – йому не надавали відповідну допомогу», – каже друг Ігор Коваль.
Два дні Ігор був у доброму гуморі, згадують друзі. 
«Він адекватно з нами балакав, шутив. Розказував, як ДТП проходило, що його засліпило світлом машини, і він почувствовав удар. Йому вночі стало погано, він почав кричать от болі. Скидувать із тумбочки всі речі. І захропів», – розповідає невістка Тамара Малюга.
На третій день Ігор почав непритомніти. Його перевели до реанімацію. Зробили операцію, встановили нові діагнози: забої легенів, серця, мозку. 
Завідувач просить зрозуміти медиків. У районній лікарні 3,5 ставки травматолога. Але реально -лише один. Збагнути, що в хлопця проблеми з мозком раніше в Макарові було неможливо. МРТ нема, комп’ютерного томографа теж.
Молодша сестра Ігоря Дарина йде на кладовище. Тут похована їхня мама. 2 роки тому вона загинула в автокатастрофі. Поблизу могила дядька. Він теж був у машині. Пережив сестру на 15 днів. 
«Вони отключили його від опарата. У нас денег не було, то бабу поховали, маму поховали…бачуть що у нас нема сил – і відключили від апарата», – згадує сестра Дарина Петричук.
Їхній дядько помер у тій самій лікарні, де тепер лежить брат. 
Після загибелі старших родичів 18-річний Ігор був їй за батька. Працював на трьох роботах, аби вдягти, нагодувати та вивчити. Завтра його відвезуть до Києва на МРТ. Скажуть, скільки грошей потрібно на лікування. І вона їх шукатиме.