«Вікна» з’ясували, як сон дитини впливає на успіхи в школі

Вікна-Новини

Вікна 18:00

«Вікна» з’ясували, що сон безпосередньо впливає не тільки на здоров’я, а й на успіхи в школі. Якщо хочете генія, тоді навчіть свою дитину спати. Нині діти не можуть перейти з канікулярного режиму до навчального. У школах – масові запізнення, всі досипають уже на уроках. 
В школу зранку біжать учні. В перші дні особливо багато тих, хто запізнюється. Тиждень тому було зовсім інше життя. 
Поспішає на урок п’ятикласник Олег. Він сьогодні ледь встав. А скоро перехід на зимовий час. Вставати ще на годину раніше. 
«Будет бунт. С начала я начну с нашего класса. Потом с других классов. Потом со всей школы. Потом со всех районов. А потом мировая война!», – сказав школяр Олег Мусіян.
Олег повертається додому після школи. Зараз педіатри радять забути про навчання. Треба чергувати інтелектуальне та фізичне. Більше рухатися. Він так і робив… влітку. А зараз треба їхати до репетитора. Після того сідати за уроки – чотири мови. Закінчив,час на фізичні вправи. Гру на відеоприставці, що розпізнає рухи. Одинадцята на годиннику – школяр засинає. І знову ранок. 
Президент Асоціації медицину сну Юрій Погорецький готовий пояснити, чому хлопчина не виспався. З заходом сонця в організмі людини починає вироблятися гормон мелатонін. Максимальні дози, якщо людина в глибокій фазі сну. 
«Сама висока концентрація мелатоніну виробляється у школярів з 9 до 12 години. Сама висока концентрація. Потім хвости. В армії було чітко спати з 22 до 6, щоб зловити той мелатонін. Дати можливість повноцінно гармонізувати організм вночі за рахунок мелатоніну. Він одномоментно впливає на всю ендокринну систему. Гармонізує обмін речовин. Нема сонливості вдень. Нема почуття жору, треба під’їсти, нема втоми. Людина гармонізована», – пояснив Юрій Погорецький, президент асоціації медицину сну. 
Олег ліг запізно, недоотримав гормону. Крім того спав він вночі неспокійно, постійно ворочався. Сон був не глибоким – мелатонін знов втрачений. Що буде якщо постійно втрачати цей гормон – лікар готовий показати. В лабораторії спить дитина, їй 7 років. Засинає як правило опівночі, спортом не займається, зайва вага. Хлопець постійно ворочається, і навіть хропить. Лікар розшифровує покази приборів.
«Остановки дыхания во сне. По 17 секунд,13 секунд. Самое страшное кислород – он не может раздышаться… Норма кислорода в крови 96 процентов. Для детей потерся трех процентов это уже грустно и трагично. Талантов не будет. В данном случае мы видим у мальчика 49 процентов. Катастрофа. Глубоких фаз сна нет. Он не высыпается. Работоспособности днем никакой2», – розповів Юрій Погорецький, президент асоціації медицину сну. 
Олегу теж пропонують перевірку на приборах. Спочатку зваження – є зайва вага. 
До тіла під̕єднують датчики – Олег лягає спати. Доктор дивиться на показники. І каже – хлопець поки що на грані норми. Спить не спокійно – і з тим батькам треба щось робити. Навчитись самим лягати рано. Дитині більше повітря, менше світу та звуків перед сном та під час сну. І жодних стресів. 

«Не буде глибоких фаз сну, коли дитина знервована. Коли вона пішла спати з проблемами. Чи скандал вдома, чи посварили в школі. В сон потрібно входити спокійним», – каже Юрій Погорецький, президент асоціації медицину сну. 
Лікар каже, сучасний школяр, як правило, спить на півтори години менше ніж його батьки в його віці. І нагадує, дитина до дев’яти років має спати не менше 11 годин. До дванадцяти років – 10 годин. Інакше сенсу в навчанні буде не багато. В школі вже продзвонив дзвоник, а заспані діти все ще йдуть. В перші дні чверті їх за то не карають.