PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Білорусі є підпільний театр, до якого наважуються ходити тільки сміливці

Вікна-Новини

Вікна 18:00

В них немає адреси і власної сцени. Вони називають себе вільним та незалежним театром, бо не бояться говорити про політику. Та за одну лише виставу на батьківщині, у Білорусі, їм загрожує ув’язнення. Запроторити до в’язниці можуть не лише акторів, а й глядачів. На спектаклі люди ходять з паспортами, на випадок арешту. 
У Білорусі існує заборонений театр. Про час та місце проведення вистав можна лише почути від знайомих, працює так зване «сарафанне радіо».
Цього разу театральний сезон відкриють у заміському будиночку. Тут не бояться говорити про диктатуру та режим Лукашенка.
Вони на підпільній сцені вже 8 років. Кожна репетиція та вистава – випробування. Адже щоразу актори та глядачі ризикують потрапити за ґрати. 

«Ворвался ОМОН, поставили всех зрителей к стене завезли всех в участок. Понятно, что это все сопровождалось дубинками, сопровождалось криками: молчать, стать, не смотреть. Вот такие понимаете, но зрители у нас очень отважные люди. Для того чтоб прийти на спектакль свободного театра, тебе точно понадобится отвага», – розповідає помічниця режисера Світлана Сугако.
Активно вибивати жагу до вільного мистецтва з народу почали після президентських виборів 2010-го. Тоді театрали вголос заговорили про свавілля режиму свого президента. 
Головний режисер театру Володимир Щербань змушений ходити на репетиції Інтернетом, щоб не потрапити за ґрати. Свої настанови він дає через скайп.
Цього разу вони ставлять «Рідні і близькі» білоруського драматурга Костянтина Стешика. Вистава не політична. Та навіть за її перегляд глядачів можуть вигнати з університету й залишити без роботи. 

«Пришли участковые переписали у всех зрителей паспортные данные. Девушку, она работает на государственной работе, ее вызывают в идеологический отдел. Такие отделы есть на любом госпредприятии. Она вынуждена была подписать официальную бумагу о том, что клянется ни при каких обстоятельствах, пока работает на этом госпредприятии, не посещать спектакли свободного театра», – пояснює Денис Тарасенко, актор незалежного театру.
Та попри небезпеку глядач у театрі є завжди. Навіть після затримання люди ризикують прийти сюди знову. 
Цю виставу актори шліфували кілька місяців. Та «Рідних і близьких» глядачі так і не побачили. 
Замість акторів на сцену вийшли правоохоронці. Цього разу їхня вистава була ввічливою та без крові. Вони вивели людей із приміщення. Переписали їхні дані. Актори обіцяють, не зважаючи на перепони, таки відкрити сезон у Білорусі. А для тих, хто на виставу прийти побоїться, записують аудіоверсію.
А поки готуються на гастролі до Лондона. Ставитимуть Шекспіра. Там вони можуть вільно творити.