Ключовим питанням на саміті YES був вибір України: Схід чи Захід

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Прем’єр-міністр України Микола Азаров назвав угоду про асоціацію між Україною та ЄС історичним актом. На форумі «Ялтинська Європейська стратегія» він усіх запевнив, що ні ми, ні сусіди від угоди нічого не втратять. Із ним жорстко не погодився російський візаві, який долучився до дискусій про те, куди рухається світ і яке майбутнє України. 
Схід чи Захід для України – це ключове питання ялтинських дискусій. Підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС – зараз головне завдання для України. З такою промовою виступив прем`єр-міністр України Микола Азаров. Після ультиматумів з російської сторони український прем`єр у Ялті заявив, якщо Росія не знизить ціни на газ і не перегляне контракту, то Україна буде скорочувати закупівлю російського газу. 
«Может нам пойти и законсервировать две нитки, например, этого газопровода. Оставить 50 миллиардов, нам вполне достаточно такого объема прокачки давайте вместе принимать решения на перспективу. Если эта система нужна Европе, нужна России, давайте вместе принимать решения», – заявив прем`єр-міністр України Микола Азаров.

Водночас, український прем`єр додав, що підписання угоди про асоціацію вільної торгівлі з ЄС не буде мати жодного впливу на відносини із Митною спілкою.
«Подписание соглашения об ассоциации абсолютно никаких рисков не предоставляет для стран Таможенного союза, более того, мы готовы обсудить это более конкретно, создать комиссию по определению сертификатов происхождения…», – сказав прем`єр-міністр України Микола Азаров.
Все це слухав радник російського президента Сергій Глазьєв, який не раз виступав із критикою євроінтеграційних прагнень України. В кулуарах Лівадійського палацу він заявив, що Росія не так приязно налаштована на співпрацю з Україною у разі підписання договору про економічну співпрацю з ЄС. Спершу розповідав, що це передусім шкодить українській економіці і продовольству, бо наші стандарти не такі високі, як у Європі. Каже, що Росія готова знизити ціну на газ лише за умови вступу України до Митної спілки. Ціну, за його словами, знизять утричі!!!

«Вот так вот легко выбросить все это, уйти фактически от тесной кооперации с Россией, мне кажется, что это опрометчивое решение. Я могу вам процитировать слова нашего премьера господина Медведева, о том, что подписание соглашения Украины – надолго, необратимо и серьезно ухудшат наши торгово-экономические отношения. Точка. Это было заявлено на встрече двух премьеров. Причем здесь шантаж – мы же просто предупреждаем. Погодите коллеги, мы предупреждаем, а то, что еврокомиссары здесь каждый день меняются практически вахтовым методом обрабатывают украинское руководство – это не давление?», – відповів Сергій Глазьєв, радник президента Російської Федерації.
2.JPG
Аби показати всі плюси і мінуси можливого кроку України – чи то на Захід, чи то на Схід, «Вікна» вирішили побувати і там, і там. Україна, насамперед – сільськогосподарська країна. І оскільки Москва нас лякає вимогами до продукції ЄС, і, відповідно – гаплик економіці, то які ж ці вимоги по обидва боки? Як живеться фермерам і там, і там? 
Середньостатистична польська ферма збудована за всіма європейськими стандартами ще 2004-го – саме тоді, коли Польща входила до Європейського союзу. У просторому хліві-павільйоні майже 300 корів, їдять лише натур-продукт, а їхнє утримання напівмеханізоване, що дозволяє сім’ї всього з двох людей повністю обслуговувати все це поголів’я.
Пан Даріуш починав свою справу з двох десятків корів. Ще 20 років тому, тут стояв трухлявий хлів. А коли вперше поїхав до Німеччини, дивитись, як працюють тамтешні ферми, не виходив з дива. Тепер у нього свій космос: корови зі сканерами на шиї, механізована чесалка і дозовані вітаміни. До надоїв береться дружина, сама. У дворі чимало техніки, і тракторів. 
3.JPG
Даріуш не приховує, що був проти вступу до Євроспілки. Думав, що поляки не встоять перед конкуренцією, але дотації і низькі кредити змінили його скептицизм на успішний сімейний бізнес. Розповідає просту математику: вартість хліва – 150 тисяч євро, на половину взяв кредит, інша половина – то дотації. 

«Ну, ми мали такі кредити 1-2% річних», – каже Даріуш Заремба, фермер (Польща).
Польські товари Спілці прийшлися до смаку. А експерти вже прорахували, що ставка на сільське господарство зіграла ВА-БАНК.

«Зникли всі торгівельні бар’єри і в цьому найкраща річ, бо немає кордонів у торгівлі. Ці умови суттєво підвищили умови життя на селі і доходи з сільської продукції зросли вдвічі», – пояснює Гжегож Дибовський, експерт інституту агропромисловості (Польща).
За часів, що вони в ЄС, польські фермери отримали понад 30 мільярдів євроінвестицій.
Митна спілка інвестицій не дає. У білоруського фермера Михайла господарство хоч не гірше ніж у Європі, зате все це зробив власними руками. Він – білоруський трудоголік, починав з 20 гектарів, коли кредитування не було.
«Приходилось у знакомых деньги занимать. Но пережили это время, постепенно получили еще землю в начале 2000-х годов. Колхозники попросились к нам, потому что мы работали эффективнее, чем колхоз», – розповідає Михайло Шруба, фермер (Білорусь). 
Зараз у нього понад тисячі гектарів землі, механізоване виробництво, сучасні стайні і 120 працівників. Збут лише в Росію і Казахстан.
«Много бюрократических формальностей отошло в сторону. Остается только одно непременное условие – конкурентоспособность. На том же российском рынке торгует и польский фермер, торгует и голландский фермер», – каже Михайло Шруба, фермер (Білорусь). 
4.JPG
Про дотації, які мають польські фермери, він і не мріє, як і про торгівлю з Європою.
«В Европу мы не поставляем, к сожалению, ничего», – сказав Михайло Шруба, фермер (Білорусь). 
Білоруські експерти кажуть, що у тому і мінус Митної Спілки, що ринок обмежений, і все залежить від непрогнозованих російських примх.

«Мы даже, имея дешевые энергоносители, сдаем свои позиции, увы, и на российском рынке. У нас были мясомолочные войны, были проблемы с ценами на газ, на нефть, на транзит. Мы живем в постоянном состоянии ожиданий», – констатує Борис Желиба, економіст-аналітик (Білорусь). 
В Україні зовсім інша картина на фермах: горобці у баюрах, старі трактори і хліви, що дістались у спадок з ще з Радянського союзу. З голови колгоспу він став українським фермером. Після приватизації зводить кінці з кінцями. 
«Мы мечтаем о такой технике, была бы возможность в финансовом плане хотя бы решили на уровне державы выдачу долгосрочных кредитов на 10, на 15 лет под доступные проценты, мы бы взяли и в течение двух лет, я бы модернизировал все предприятие. А на сегодняшний день, когда ты берешь кредит под 20% годовых, и то не так просто взять того кредита», – розповідає Бат Батов, фермер (Україна).
5.JPG
 
Він показує свої 700 корів. Вони доглянуті, вимиті, дають якісне молоко. Однак замість техніки – 40 доярок, і ще кілька вітчизняних тракторців.
«Вот купили так называемую технику на руках, поработал полдня, вот он сейчас стоит под забором. Его надо уже ремонтировать», – скаржиться Бат Батов, фермер (Україна).
Пан Бат пояснює, що українські реалії – це ще й нескінченні перевірки, які пасуться більше аніж корови на його полі. 
«То экология, то санитарные службы, то какие-то другие службы, там конца-края нет», – каже Бат Батов, фермер (Україна).
І жодної допомоги від держави. Зате нові податки.
«Мы в животноводстве ввели сегодня налог на навоз. Когда, какие времена? Внедрить ту технологию, те принципы, которые имеет в ЄС, в который мы так стремимся . Через 5 лет минимум вы просто не узнаете аграрный сектор Украины», – каже Бат Батов, фермер (Україна).
В учасників «Ялтинської європейської стратегії» дискусії про український вибір тривають. Міністр закордонних справ України Леонід Кожара сказав, що хід на захід – наше все на шляху до Євроінтеграції. 
«Очікуване рішення у Вільнюсі – це не подарунок долі для України, це результат роботи багатьох урядів України. Нарешті ми отримаємо перше реальне втілення наших стратегічних прагнень, задекларованих майже 20 років тому», – відповів міністр закордонних справ України Леонід Кожара.
6.JPG
Про майбутній розвиток України говорив і міністр закордонних справ Польщі Радислав Сикорський.

«Вільнюський саміт східного партнерства буде ключовим у побудові подальших напрямків розвитку цього регіону і стосунків із ЄС. Ми хочемо не тільки, щоб цю угоду підписали, а й знати, що нам очікувати від цього партнерства в майбутньому. Ми бачимо, що саміт є початком процесу, звісно, не кінцевим», – висловився міністр закордонних справ Радислав Сикорський.
Єдиною нерозв’язаною проблемою для підписання угоди у Вільнюсі все ж залишається справа Юлії Тимошенко, і про це українським урядовцям ще раз нагадали європейські.