PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Родичі загиблих досі пам’ятають Скнилівську трагедію 11 років тому в деталях | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Родичі загиблих досі пам’ятають Скнилівську трагедію 11 років тому в деталях

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Минуло 11 років, а вона й досі чекає сина додому. Він загинув під час Скнилівської трагедії. Телеканал СТБ розпочинає цикл резонансних документальних фільмів. Перший – «Прощення. Скнилів», де родичам загиблих запропонують подивитися в очі пілоту, якого вбиті горем родини звинувачують у смерті 77 людей. Чи відважаться люди на таку зустріч…
Вони і досі пам’ятають той день у деталях. 11 років тому вони вижили під час авіатрощі у Скнилові. Але так і не навчилися з цим жити. 

«Він перед нами не попросив вибачення. Він навіть не визнає свою вину. Я ненавиджу його! Я ненавиджу ту людину, яка вбила мого сина! Я ніколи йому не прощу!» – каже очевидець трагедії.
Його ненавидять за те, що він вижив. Виконуючи фігури найвищого пілотажу літак Су-27 під кермуванням Володимира Топоноря та Юрія Єгорова впав на глядачів авіашоу.
11 років він живе з тим, що саме під час його польоту загинуло 77 людей, серед них 28-ро дітей.
«Андрійко був надзвичайно світла людина, коли він загинув, в мене було відчуття, що половина мене вмерла. За Андрійкове життя боролися 2 місяці. Ось такі вони були веселі прекрасні, а це вони троє друзів. Ось так вони троє загинули і так троє і поховані», – розповідає очевидець трагедії.
Під час трагедії жінка втратила сина. І хоча минуло 11 років, вона і досі чекає, що він повернеться додому. 
«Це Сашина кімната. Нічого не змінилося. Навіть у шафі всі його речі. Я нічого нікуди не дівала. це все його одежа і носочки, і постільна білизна. Я нічого нікому не віддала. Я все-все бережу. Ось це його права, посвідчення водія», – показує Зінаїда Рудь, втратила молодшого сина на авіашоу.
На летовищі Валерій Рудь вижив, але втратив брата. 
«Я завжди думаю, що він же ж вже бачив останні секунди, що твориться, що він думав в цей момент, коли його вдарило, коли його розрізало він же ще живий був декілька секунд», – міркує Валерій Рудь, який втратив брата на авіашоу.
Та попри роки страждань і ненависті він єдиний, хто погодився зустрітися з пілотом Володимиром Топанерем, аби спробувати відпустити свій біль. 
«Я еду к убийце моего брата», – каже Валерій Рудь, який втратив брата на авіашоу.
Топонар готується до зустрічі. Чи відбудеться зустріч з людиною, яку ненавидять 11 років, про це вже завтра у документальному фільмі телеканалу СТБ.
«Основная задача, которую Валера ставил перед собой, которую я ставил, приглашая Валеру встретится с Топонарем, была изменить его жизнь. Если после этого визита светлых дней в жизни семьи Валеры стало больше, значит этот фильм сделал свое дело», – відповів автор та ведучий проекту Дмитро Карпачов.
Чи визнає себе винним у Скнилівській трагедії пілот Володимир Топонар. Які нові деталі катастрофи відкриє і чи попросить пробачення, дивіться вже цієї неділі о 18:00 на каналі СТБ фільм «Прощення. Скнилів».