PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
Мусульмани вербують європейських дітей для священної війни | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Мусульмани вербують європейських дітей для священної війни

Вікна-Новини

Вікна 22:00

За статистикою в Європі проживає до 30% мусульман. Майже в кожній країні Старого Світу є мусульманські громади, які відверто заявляють, що їхня релігія невдовзі домінуватиме у світі. Часто вони погрожують європейцям і вербують їхніх дітей для священної війни. 
Всього кілька вулиць від центру Брюсселя знаходиться не мусульманський квартал, але там вивіски арабською і мечеті тут у звичайних будинках. За умовної статистики мусульман у столиці Євроспілки майже 30%, і вони народжують дітей значно більше й частіше, ніж європейці. 
Пам’ятник атому – символ Бельгії, а також одне з найбільш відвідуваних місць Брюсселя. Сюди щодня приїжджають сотні туристів зі всіх країн світу. І саме таке мультикультурне місце обрали собі радикальні мусульмани для свого відеозвернення до європейців. 
«Цей прапор із Аллахом висітиме невдовзі над Бельгією. Аллах-Акбар, і на всіх верхівках інших країн Європи буде написано Аллах. На маківці цього пам’ятника ви бачите бельгійського прапора – але незабаром Бельгія розвалиться», – каже на відео Абу Імран. Він голова мусульманського руху в Бельгії. Через свої регулярні екстремістські звернення став медійною персоною.
«Ми, мусульмани, домінуватимемо й підкоримо світ. Демократія – це зло, і це опозиція до Шарії та Ісламу. Тільки Аллах єдиний, хто має керувати світом, тільки він нам може сказати, що заборонено, а що дозволено», – каже Абу Імран, лідер Бельгійської мусульманської організації.
На такі слова бельгійська влада не реагує, адже в країні всі рівні і всі мають право на віросповідання і власну думку. 
Він не такий толерантний. Бо через мусульман і Абу Імрана втратив сина. Дмирі – колишній військовик, тепер не пенсії. Показує, який його син Юєм був малим. Навчався в єзуїтській школі, багато подорожував. Але одного дня він зазнайомився з мусульманами. Затоваришував і, незабаром, почав молитися з ними.
«Мусульмани говорили до наших малих дітей на вулиці, яким по 13-15 років – хто важливіший для вашого життя – Аллах чи ваша мама? – Вашої мами більше не існує – Аллах важливіший за твою маму», – розповідає батько Дмитрі Бонтинк.
Тепер Юєм такий. Він відпустив бороду, одягнув хіджаб і розповідає, що дав йому Аллах. І головне – змінив ім’я, тепер він Сейфула, що в перекладі «Меч Аллаха». Про те, що їхній син у цій мусульманській організації, він дізнався з телевізора. В новинах говорили про те, що заарештували когось із групи за утримання зброї.
«Ми не знали, що робиться з нашим рідним сином, якому 16 років і він сидить біля лідера радикальних мусульман, що це таке – я подзвонив у поліцію, я подзвонив у міську раду, сказав будь ласка, допоможіть, заберіть мого сина від цього чоловіка. Вони нічого не зробили, бо сказали, що ця організація має право на свободу слова, свободу віросповідання і ваш син має право обирати релігію», – згадує батько Дмитрі Бонтинк.
Коли Юємові виповнилося 18 він раптово полишив батьків. Пізніше вони отримали повідомлення – «Я в Сирії». Одразу після цього він вирушив на пошуки сина й те, що побачив, його вразило ще більше. Це відео він зняв у Сирії, там де війна. Він дійшов радикальних угруповань, які воюють із Баширом Асадом. Та сина так і не знайшов. Їздив туди вже двічі. У квітні і травні. Був навіть у полоні. Сам наражався на смерть.
Дмитрі вірить, його син живий. Каже, зустрічав там багато європейських молодиків, які, як і його Юєм, приїхали воювати в Сирію з Європи.
«Весь цей час, коли я зустрічався з лідерами цих угруповань у Сирії і пояснював, що хочу повернути сина в сім’ю – ви знаєте, що вони мені відповідали? – це не важливо – Аллах – стоїть за всім, і виконувати місію Джигад – це найважливіше – сім̕я більше не існує», – розповідає батько Дмитрі Бонтинк.
Щонеділі Дмитрі ходить на збори батьків, чиїх дітей спіткала така доля. В невеличкій кімнатці вони плачуть і підтримують одне одного. Час від часу їхні діти присилають смс. Веронік одна з них.

«Я не можу спати, щодня, щосекунди я думаю про нього, як він там, бо тут я дала йому все, добру освіту, він мав усе, а тепер там на війні», – каже мати мусульманина Веронік Де Буа.
Зрозуміти, що ж уплинуло на його сина, він так і не зумів. Так само як і не дочекався відповідей від керівництва міста і країни, чи повернуть їхніх дітей додому. Єдине, що зробила влада – заарештували цього року Абу Імрана.
Єдиний, хто погодився розмовляти про це – політик Хрис Люїкс, він ліберал і демократ. Однак їхня країна, яка така лояльна до всіх чужоземців, нещадна до своїх, які випали з системи. Він каже, що після повернення додому на всіх цих дітей, а їх щонайменше півтисячі, чекає кара. 
«Його заарештують і це зрозуміло, бо бельгійський уряд не сприймає молодих людей, які їдуть до Сирії воювати. Їм інкримінують тероризм», – відповів парламентар Хрис Люїкс.
Поки посадовці відмовчуються і дають рівність усім – Дмитрі пише книжку, як його європейський син став Сайфулою і поїхав воювати в Сирію. У книжці й про те, що Організація Шарія для Бельгії не припинила своєї діяльності, а має свої представництва і в Великій Британії, і Франції, і інших європейських країнах. Адже тільки там у них є всі права і можливості.