PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Києві повторно розглянули справу вбивці-героя, який застрелив міліціонера

Вікна-Новини

Вікна 22:00

У Києві сьогодні Вищий Суд розглядав справу вбивці-героя. «Вікна» вже розповідали про чоловіка, який застрелив міліціонера. Він влаштував у селі Семиполки, що на Київщині, справжній терор. Його ненавиділо півсела. Його мати не змогла поїхати на засідання, бо у неї хворі ноги. 
Вже 2 роки пані Наталя живе сама. Ледь ходить, ноги хворі. А син у в’язниці. Рятують люди: постійно приїздять із навколишніх сіл, дякуючи за синову жертву, допомагають хто, чим може. 
Кав’ярня Лелека, ночами тут крутять дискотеки. Два роки тому на танці приїхав майор міліції Симоненко. О третій ранку, як потім казали свідки, п’яний, він пояснював селянам, хто тут має владу. Чіплявся до дівчат, бив хлопців. Його шефи називають це профілактичною роботою.
Віталієві Запорожцеві тієї ночі правозахисник зламав руку. Віталій пішов по рушницю та вбив. 

Сьогодні його справу розглядають у Вищому Суді. Пані Наталя разом із подругою чекають на дзвінок адвоката з Києва. Згадують, як рік тому був перший суд. Віталієві дали 14 років. 
Суддя читала вирок голосно, бо біля суду кричало все село. 
Тисяча людей написали заяви – хотіли взяти на поруки хлопця. Їм відмовили і вони заблокували автов’язницю. Міліція з боями вивезла його з суду. 
За 2 роки в селі новий дільничний. На нього теж скаржаться. Втім не через побиття й катування, а за постійну відсутність.
У Вищому суді слухають справу Запорожця. З’ясовують, як так вийшло. Адвокати скаржаться – зі справи зникла довідка, що майор тієї ночі був підпилий. І ще кілька документів. 
Адвокати просять – переглянути справу. Була самооборона, хай із перевищенням. Суд того не бачить. І вирішує залишити вирок і 14 років у силі. 
Адвокат виходить і каже, що ще не все втрачено. Ще є Верховний Суд. І Європейський. Про те переказує мамі телефоном. Син сидітиме далі. Їй треба готувати передачі в колонію. 
«Я два раза була. Але як я приїзжаю йому робиться дуже погано. Його починає колотити. Більше не буду їздити», – каже мати Наталя Запорожець.
Не хоче їхати, бо як син бачить її хворі ноги, плаче. Він допоміг селу. А мамі помогти вже не може.