PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
У Білорусі дівчина стала моделлю, незважаючи на страшний діагноз | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Білорусі дівчина стала моделлю, незважаючи на страшний діагноз

Вікна-Новини

Вікна 22:00

У Білорусі дівчина навчилася ходити, дивлячись на моделей, і попри страшний діагноз ДЦП сама нею стала. Хвороба не завадила їй закінчити школу, ба більше вступити до вишу. І хоча її обличчя прикрашає обкладенки глянцю, таких як вона більшість агенцій у моді не бачить. 
Вона називає себе моделлю з родзинкою. Заради мрії Ангеліна встала з інвалідного візка і вже 5 років на власних ногах прямує до визнання. 
«В один момент я зрозуміла, що хочу бути красивою, показати себе цьому світу, не зважаючи на свою родзинку, як я це називаю, я можу бути красивою, такою, як усі. Я почала працювати над собою», – розповідає Ангеліна.
Кожен день для неї – боротьба з недугою. Кожен самостійний крок – це наближення до мрії. Вона щодня розробляє м’язи на тренажері. І попри біль вчиться ходити без маминої підтримки.
У їхньому домі заборонено плакати. А страшний діагноз ДЦП тут – не вирок. 

«Она молодая девушка, а какой молодой девушке хочется, чтоб говорили какая у нее болячка. Нет! Никто не хочет! Она поддается реабилитации и несмотря на то, что ей 22 года, кажется, что уже все время упущено, что уже практически ничего невозможно сделать… можно сделать! И мы делаем», – каже мати Ольга Уельська.
Вона знайшла в собі сили боротися і пообіцяла, її дитина буде як усі. 
«Мне, как матери, болело внутри, что моя дочь по возрасту не ходит, как полагается ей, как полагается всем детям, но я не ожесточилась, а наоборот, решила, что моя дочь должна получить все детские радости», – розповідає мати Ольга Уельська.
Жінка не побоялася віддати дочку до школи. Після школи Ангеліна пішла до вишу. І захистила диплом бакалавра. 
Її обличчя не лише прикрашає глянцеві журнали Білорусі. Дівчина навіть знялася у серіалі, де зіграла саму себе. 
«Когда режиссер Владимир Тумаев узнал, что Ангелина пробует себя как модель, ему стало очень интересно. Сценарий был изначально написан для героини, у которой нет ноги, о ее переживаниях, о ее борьбе, но когда он пообщался с Ангелиной, он понял, что тут история более реальная, поэтому переписали сценарий под Ангелину», – розповідає мати Ольга Уельська.
Єдина вигадка у серіалі – це чоловік і дитина. Та мама Ангеліни певна, у її дочки також буде родина. Ще одна мрія дівчини – стати запотребуваною моделлю. І хоча після фотосесії замовник відібрав її найкраще фото, воно нині на білборді в одному з мікрорайонів Мінська, це лише крок до мрії. Таких замовлень одиниці. Адже суспільство і досі не готове бачити на подіумах моделей з родзинкою.