Єдиний вцілілий прикордонник розповів «Вікнам», як на його руках вмирав друг

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Понівечені пекельною машинкою, його товариші помирали в нього на руках. «Вікна» відшукали єдиного вцілілого під час вибуху на кордоні з Росією на Сумщині. Олександр Іскам знайшов в мікроавтобусі нелегала, який потім учинив вибух себе, і двох прикордонників. Олександр дав «Вікнам» ексклюзивне інтерв’ю. Він уперше після теракту зайшов до тієї кімнати, де стався вибух, і поділився спогадами.
Знімальна група «Вікон» – перша в Україні, яку пустили до тієї кімнатки. Саме там у ніч з четверга на п’ятницю нелегал підірвав себе і ледь не убив двох прикордонників. Нині кімнатка паспортного контролю повністю відремонтована. Про силу вибуху можна судити хіба що із вигнутого металічного профілю дверей і зі стелі усипаної дірками.
Інтерв’ю для телекамер він також дає уперше. Олександр – третій прикордонник, і єдиний вцілілий, який тієї ночі спіймав нелегала. 
«Я открыл дверь в салон и на заднем сиденьи, сбросив с себя одеяла сидел 5-й человек. Я спросил – почему он не показал паспорта, он ответил, что уснул. Я попросил его выйти из машины», – розповідає прикордонник Олександр Іскам.
Четверо пасажирів вели себе дуже спокійно. Як і п’ятий, той, що вдавав з себе сплячого. Ніхто з прикордонників навіть не запідозрив, що пахне смаженим. Але Олександр вирішив ретельніше перевірити п’ятого. 
«Мы зашли в кабинку паспортного контроля, я стоял на вашем месте. Николай стоял здесь проверял документ. Он стоял вот опять же – на вашем месте», – каже прикордонник Олександр Іскам.
У кімнатці паспортного контролю нелегала попросили зняти кашкета і окуляри. Тоді Олександр, запитав дату народження. 
«Он ответил 86-й. А указан был 82», – пам̕ятає прикордонник Олександр Іскам.
Тоді старший прапорщик Микола Усок викликав групу реагування, а Олександрові наказав покинути кімнату і продовжити роботу на кордоні, бо там почала збиратися тиснява. Олександр встиг відійти лише на кілька метрів, як пролунав вибух.

«Я поднял голову – обратил внимание – метушня какая-то в вагончике. Я ускорился, но не успел. Увидел взрыв. – Двері були закриті? – Да, взрывной волной их открыло, Николая выбросло сюда. Руслана сюда, но он остался на ногах стоять», – згадує прикордонник Олександр Іскам.
Година. Саме стільки прикордонники чекали на приїзд швидкої. За цей час зібрали з навколишніх машин усі бинти, аби зупинити кров співслужбовцям. Водії ділилися чим могли. Віддавали навіть подушки і ковдри, аби вкрити поранених. Цю годину Олександр згадує зі сльозами на очах. На його колінах вмирав друг. 
«Контролировал, чтобы не потерял сознание, говорил с ним. Ремень подтягивал. Сверху одеялом накрыли, потому что ребята плакали, говорили: «Замерзли, не дайте нам уме…. (перехоплює дух, відвертається). Не дайте нам умереть (очі в сльозах). – А ви давали їм якісь знеболюючі? – Да не было у нас ничего», – переказує прикордонник Олександр Іскам.
Нині обох прикордонників уже перевезли до Києва. Стан найбільш травмованого Миколи Уска, який затулив бомбу своїм тілом, вже стабілізували. Він у тямі. Перше, що запитав, коли прийшов до тями – чи спіймали цього громадянина чи ні. 
Зараз життю Уска нічого не загрожує. Лікарі борються за порятунок його ока, а ще борються за руку. Пальцям вдалося повернути чуттєвість. 
У іншого прикордонника – Руслана Божка стан ліпший. Він вже зустрічався із журналістами. До нього вже приїздило командування і розпитувало – чи працюватиме на кордоні, як оклигає. Відповів, що хоче нести службу.
На кордоні і Божка і Уска чекають із нетерпінням. Тут їм щодня дякують – хтозна, що було б, якби обоє спасували і вибігли з кабінки. Якби терорист вибіг би із ними. Кабінка, де все це сталося, робоче місце Олександра. Після побаченого заходити сюди – справжнє випробування. 
«Тут все было черное – кровь, волосы. Одежда. Все было на потолке, на стенах, на полу. Вам не сняться кошмари після цього? – Все время вспоминается. Тяжело заснуть», – каже прикордонник Олександр Іскам.
Нині із прикордонниками щодня працюють психологи. Говорять, мотивують. Словом роблять усе, аби кожен наступний день для тутешніх хлопців не був новим жахливим випробуванням. 
ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля