PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
На Сумщині жінку з нафтової ями, де вона пробула 6 годин, врятував міліціонер | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

На Сумщині жінку з нафтової ями, де вона пробула 6 годин, врятував міліціонер

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Вона 6 годин бовталася в ямі. По шию у солярці і за температури близької до нуля. На Сумщині жінка втрапила у нафтову пастку серед ночі. Думала, що загине. Але несподівано прийшов рятівник в погонах. Тепер він став її янголом-охоронцем. 
«Если б я умерла там, меня бы уже никто там не нашел», – каже потерпіла Олена Вакула.
Вона той вечір пам`ятає похвилинно. Сутеніло. Олена поверталася додому.
«Уже было около 9-и часов, и я решила сократить путь, чтобы быстрее добраться домой. Увидела тропинку, которая вроде бы должна была вывести меня на трассу, там где людно. Получается я шла-шла и в течении каких-либо долей секунды я провалилась в неизвестность», – згадує потерпіла Олена Вакула.
«Я сначала пыталась понять, где я нахожусь. Ну, почему-то кругом была вода, и дна я почему-то не ощущала. Я размахивала руками, и не до чего не могла достать», – додає  потерпіла Олена Вакула.
Жінка впала в бетонний резервуар, в якій за радянських часів зливали відпрацьовану соляру та мастила. 
«Оказалось, там метров 10 или 1,5 и этот бункер – все заполнено этой водой», – каже потерпіла Олена Вакула.
З-під землі Олена годинами гукала на допомогу. І лиш близько третьої ночі її почули. 
«Слышу крик “Помогите”. Думал, послышалось, потом постоял на крыльце – опять “Помогите”. Уже тише. Сел в машину, приехал сюда, опять уже слышу четче голос. Стал кричать в ответ», – розповідає Олександр Дубровський, черговий інспектор, лейтенант міліції.
Олександр побіг на крик і був вражений побаченим.
«Подхожу, смотрю, кто-то в яме сидит – ну, я не думал, что она настолько глубокая и еще с такими веществами», – каже Олександр Дубровський, черговий інспектор, лейтенант міліції.
Аби якось дотягнутися до жінки, чоловік повернувся до машини – там у нього саме лежали нові паски безпеки. За допомогою яких він збирався витягнути жінку. Та у Олени сил видряпатися вже не було. Та й змоклий одяг у мазуті додавав зайвих кількадесят кілограмів. 
«Я ей сказал, чтобы она привязала ремень к руке или обвязалась, и второй конец я привязал вот сюда к дереву, второй конец ремня. Дабы если она потеряет сознание – она останется выше уровня воды, и она не утонет. Тем временем быстро сбегал домой, принес лестницу, стал подавать лестницу в эту яму. Лестница оказалась короткая – 3 метра не хватило, и она полностью ушла под воду», – розповів Олександр Дубровський, черговий інспектор, лейтенант міліції.
Зрозумівши, що самотужки жінку не врятувати, Олександр зателефонував пожежникам. 
Вони і діставали Олену за допомогою пожежної драбини. Жінка, після 6-ти годин нафтового полону, була при тямі. У неї 2 зламаних ребра, запалення внутрішніх органів і радість, що жива.

«Очень я благодарна Александру Николаевичу Дубровскому. Это мой ангел-хранитель и плюс еще крестный отец. Второй день рождения, можно сказать, потому что была грань между смертью и жизнью», – дякує потерпіла Олена Вакула.

«Я не считаю это подвигом там каким-то. Мне говорят “Человека спас”, объявили благодарность. Главно, что человек жив-здоров: ходит ногами, думает головой. Все нормально», – відповів  Олександр Дубровський, черговий інспектор, лейтенант міліції.
Олена написала заяву у прокуратуру, аби покарати того, через чию недбалість провалилась. Утім, того, хто мав опікуватися стежити за ямою, поки не встановили.