PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Житомирський анестезіолог, який до смерті присипляв пенсіонерів, вже сидів за вбивство | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Житомирський анестезіолог, який до смерті присипляв пенсіонерів, вже сидів за вбивство

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Він убивав і оселявся в їхніх квартирах. У Житомирі спіймали колишнього фельдшера, який удавав із себе геніального лікаря. Залазив у душу пенсіонерам, робив їм укол із конячою дозою снодійного. Після такого людина впадала в кому на декілька днів, або й помирала. А доктор-смерть, так його вже охрестили, спокійно виносив з хати геть усе. Ба більше – привласнював житло. 
Доктор-смерть, або конкретніше анестезіолог Ігор Лисюк жив у тихому житомирському дворику на 4-му поверсі. До нього в цій квартирі мешкали бабуся з сином. Утім, одного дня вони зникли.
Власне місцеві, це дивне зникнення пов’язують із появою нового мешканця в їх оселі. Це й був Ігор Лисюк. Про нового сусіду люди говорять неохоче.
Анестезіолог діяв за однією схемою. Своїх жертв знаходив у лікарнях і поліклініках серед тих, хто зневірився у медиках, здебільшого літніх людей. 

Він вмів здобути довіру пацієнтів. І хоча з освіти був фельдшером, описами хвороб старенькі заслуховувалися. Лисюк часто приходив до жертв додому. Але завжди це був останній візит. 
Тоді він колов пацієнтам сильне заспокійливе. Доки тих везли в лікарню, обкрадав їхні квартири. Лисюка найбільше цікавили документи на житло, яке потім переоформлював на себе і продавав. 

«Привіз з собою випивку. Вони знепритомніли, після чого були ограбовані і практично лікарі їх витягали з того світу. Щонайменше 3 доби вони були в комі. Документи всі викрали і на майно і навіть на машину», – дізнався журналіст Борис Сачалко.
Після цього інциденту міліціонери вийшли на слід анестезіолога. Дуже скоро затримали, і провели обшуки і на його дачі, і на квартирі. Знайшли десятки літрів заспокійливих препаратів. 
– Скажіть, будь ласка, за що Вас затримали?
– Я на даний момент не маю ніякого уявлення, за що я був затриманий.
– А у Вас щось вилучили? Щось знайшли?
– У мене знайшли, що при мені був мобільний телефон, при мені були ключі від квартири, були знеболюючі препарати, які в аптеці у вільному обігу. Це ті, які я приймаю після операції.
У хаті також знайшли награбоване. А ще зброю. До слова, Ігор Лисюк уже був за ґратами. За вбивство відсидів 9 років. Після цього приїхав до Житомира. Цього разу слідчі інкримінують анестезіологу 2 вбивства й понад 10 грабунків.
Скільки жертв і постраждалих у справі Лисюка, слідчі остаточної цифри поки не називають. Кажуть, досі шукають. Саме тому точно сказати, яке покарання загрожує анестезіологу, не можуть. Сам Лисюк своєї вин не визнає.