PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
На Дніпропетровщині 5-річна дівчинка ледве не зірвалася зі слизького карниза | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

На Дніпропетровщині 5-річна дівчинка ледве не зірвалася зі слизького карниза

Вікна-Новини

Вікна 18:00

У невеличкому містечку на Дніпропетровщині 5-річна дівчинка перелізла через балкон і ледь не зірвалася зі слизького карниза на 4 поверсі. Батьків на той час не було вдома. Рятувати дитину кинувся сусід, не роздумуючи ані хвилини. 
Вікно було відкрите, і 5-річна Даринка якимось дивом підтягнулася на руках та перелізла на інший бік балкону. А далі, наче акробат, дівчинка пройшла по хиткому та слизькому карнизу у його кінець, тримаючись руками за мотузку для білизни. Повернутися самостійно Даринка вже не могла, а під нею було більш як десятиметрове провалля. 
«Я ходила туда- сюда. – А почему? – Людей искала. Маму искала», – каже Дарина.
А мама тим часом була в магазині. Коли повернулася, балконові двері були зачинені зсередини, а дитини ніде не було. Жінка вибігла на вулицю, а там саме в розпалі операція з порятунку її доньки. Першою перелякану дитину, що висить на балконі 4-го поверху, побачила пані Ірина. 

«Смотрю, а она держится за веревки и смотрит на меня», – розповідає сусідка Інна Тринта.
Жінка не розгубилася й побігла по допомогу до сусіди Ігоря. Той помчав не вагаючись. На ходу обв’язав себе мотузкою та поліз через балкон із третього поверху на четвертий. Було вже темно і Ігор дерся по слизькому карнизові навпомацки.
Ігор посадив Даринку собі на плечі і спустився разом із нею. Лише згодом, коли небезпека минула, чоловік помітив обдерті до крові пальці та синці на руках. Як тоді втримався і не впав на землю, Ігор і досі не розуміє. 

«В тот момент, когда я ее себе на руки брал, я уже на ногах держался. И балансировал вес и свой, и ее, чтобы не сорваться. Т.к. на страховочную веревку не особо надеялся», – розповідає рятівник Ігор Мерцалов.
Те, що донька змогла 10 хвилин провисіти навшпиньки, тримаючись за мотузку, сталося завдяки щоденним тренуванням, певен батько Даринки. Він професійний боксер і змалечку тренував дочку.
Утім те, що з дочкою не сталося біди, батьки завдячують рятувальникові Ігорові. Родини давно мешкають в одному під’їзді, але раніше навіть не знали одне одного. Нині – найліпші друзі.
Ігоря номінували на всеукраїнську премію «Герой – рятувальник року». Але йому самому досить того, каже, що Даринка лишилася живою, а дружина назвала героєм.