У столиці продають квартири разом з пенсіонерами

Вікна-Новини

Вікна 22:00

На ринку нерухомості – маса дешевих квартир. У Києві можна знайти варіант навіть за 9 тисяч доларів. Але є одна умова: квартиру продають укупі з пенсіонером. Він втрачає право на квартиру, але його не можна з неї виставити. Треба дочекатися смерті. 
Валерій ніколи не жив сам, а зараз орендує кімнату з другом. Сплять в одному ліжку. І він від того гуртожитку втомився. 
Купити свою квартиру – майже неможливо, шалені ціни, скажені відсотки з кредиту. Але днями знайшов об’яву: 2 кімнати, майже центр, і лише 30 000 доларів. Утім було в об’яві щось дивне. 
«Внутри квартиру не показывают. Что странно. Фотографии квартиры нет, только общий план дома», – каже Валерій.
Він вирішив зустрітися з продавцем. Місто зустрічі – сквер. Говорити в офісі, а ще ліпше пропонованій квартирі, продавець не захотіла. Одразу повідомила – квартиру продає з бабцею та сином алкоголіком. 
«86 лет бабушка. И с ней живет сын – 60 лет. Никогда не был женат. Цирроз печени», – каже продавець.
Але то не клопіт, заспокоює, бо вони невдовзі помруть – тоді квартира ваша. Продавець працює в фонді соціальної допомоги пенсіонерам. 
«Мы сначала просматриваем перспективный он или нет… Чем старше они будут, тем хуже состояние. А чем хуже состояние – вам выгоднее брать квартиру. Здесь подходить инвестору – выгодно, чтоб короче срок был…», – каже продавець.
Вимагаємо перед початком перемов показати нам квартиру. Нам чемно відмовляють. Аби не травмувати. 
«Ну, мы не советуем. Ну что в этой квартире смотреть. Кроме тараканов, грязи, запаха пенсионного. Понимаете. Ничего хорошего нет», – каже продавець.
Та й бабці ті оглядини не потішать. Ліпше поберегти, аби до підписання угоди не вмерла. 
«Пенсионеры, когда идут на этот договор у них страшный мандраж и страх. Что после подписания договора их выбросят на улицу. Один даже держал канистру с бензином у двери. И не отвечал на телефоны», – розповідає продавець.
Проте натякають – як бабця житиме занадто довго, можна процес пришвидшити. Зняти хату в селі і виселити. А дешевше – здати в притулок для літніх. 
Валерій вертається до сусіди в гуртожиток. Має час поміркувати. Аби ліпше міркувалося, йому дали агітаційного ролика. Про охайні красиві квартири та веселих бабусь. Це рекламний ролик фірми, що продає квартири напівживих бабусь. Забезпечена старість, турботлива молодь. Доки Валерій то дивиться, ми їдемо з угодою, що її нам дали ріелтори, до юриста. 
«Человек, заключивший такой договор, в любом случае желает смерти бабушке», – каже юрист.
Висновок – це афера. У покупця ніяких гарантій. Як тільки з’являться родичі пенсіонера, вони відсудять квартиру. Втім пенсіонер може то і сам зробити. 
«Вікна» вирішили з’їздити подивитися на квартиру, та виявилося, що такого будинку взагалі немає. Валерій остаточно визначився – на такі об’яви більше не реагувати.