Вікна поруч: у 8-місячної дівчинки рак крові

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Їй лише 8 місяців, чотири з яких вона оповита не пелюшками, а дротами катетера. Маленька Регіна Нежданова – найменша пацієнтка «Охматдиту». У неї рак крові. Стан дівчинки – стабільно тяжкий. Життя їй підтримує хіміотерапія, дії якої щонайбільше ще на півтора місяця. Родина благає про допомогу для лікування за кордоном. 
Нині Максим у столиці, тулиться в орендованій на чотирьох двокімнатній квартирі. Сам із Дніпропетровська. В нього хвора донечка. Привіз сюди на лікування. Дружина живе з нею в лікарні. Він щодня шукає донорів крові, готує їй обіди та не може покинути. Щоранку він несе дружині пакунок із їжею та купує ліки в аптеці. 
У відділення дитячої онкогематології стороннім не можна. Навіть татові. Тут суворий санітарний контроль. Із дружиною вони зустрічаються лише в коридорі. Вже 4 місяці він може бачити свою крихітку лише на відео, яке знімає для нього дружина. 
Вони кілька років не могли мати дітей. Аби народилася їхня донечка, наважилися на штучне запліднення. І Вікторія одразу завагітніла. Як стала мамою, чотири місяці не могла повірити в своє щастя,коли раптом дитинка занедужала. 
«В три месяца у нее стал проявляться конъюнктивит, какие-то пятнышки на теле. Мы в больницу, врачи не могли понять, говорили, что все нормально. Нас положили в инфекционное отделение, костный мозг на проверку, я согласилась, потому что надо было понять, что это, на следующий день пришел результат – рак крови. Когда узнала этот диагноз, я думала, что это – все, и жизнь остановилась», – розповідає мати Регіни Вікторія Нежданова.
8-місячна Регіночка – найменша пацієнтка «Охматдиту» із таким діагнозом. Все її тільце оповите катетером. Ним грається, наче іграшками. 
Спинилося життя й для Регіниної бабусі. В аварії загинув її чоловік. Єдина онучка стала відрадою. Над її ліжечком виплакала всі сльози. 
Родина розпродує все, що може. Потрібні гроші на пересадження кісткового мозку від нерідного донора. В Україні таких не роблять, немає бази донорів. Немовля можуть прийняти в Італії. Сума величезна – 145 000 євро. Часу – півтора місяця.
«Маленькой помощи не бывает, потом она выражается в большой лепте, которую каждый из нас вносит и ребенок получает лечение, поэтому и мы хотим, чтобы украинцы отозвались, сделали это быстро и просто, смогли отконтролировать свои деньги и помнили, что любая поддержка, даже 5 грн., это та капля, которая спасет жизнь ребенка», – каже Ірина Гуцал, директор Української Біржі Благодійності.
За кордоном для таких маленьких діток шанси на одужання дуже великі, головне – вчасно розпочати лікування. Перші 30 000 євро підуть на пошук нерідного донора.