PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Українці настільки обжилися в Італії, що їхати не хочуть | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Українці настільки обжилися в Італії, що їхати не хочуть

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Колись вони були чужинцями, а нині з них беруть приклад. Українці настільки обжилися в Італії, що тепер будують там успішний бізнес і вчать тамтешніх, як заробляти гроші. До прикладу, нині римські перукарні не витримують конкуренції українського салону. 
Наприкінці 90-х українські заробітчанки в Італії не сподівалися ні на що. У віці за 40 в чужій країні зробити кар’єру майже нереально. Та за 20 років їхні діти тут не просто гарно заробляють, із наймитів вони перетворюються на роботодавців.
«В шесть вставать и в двенадцать ложиться – это все. Если кто-то хочет выживать», – каже Надія Мазепина, власниця перукарських салонів у Римі.
Це її особистий рецепт успіху на чужині. 98-го Надія приїхала до Рима з двома торбами. Дуже довго доглядала тутешніх пенсіонерів. Та вже за вісім років її син відкрив у вічному місті два наймодніших салони краси. А приїхав сюди в 17. 
«Италия, Италия, мода, мода! На данный момент, я понимаю, что такое мода. Да, мода по вещам у них есть, мода по волосам – слабенькая», – пояснює Роман Мазепин, власник перукарських салонів у Римі.
Донецький перукар розгорнув бізнес зухвало. Його салон працює і в понеділок, коли решта італійських перукарень в усій країні відпочиває.
«И мало того, что с 8 часов плюс до 10 вечера я работал, был ошеломляющий успех, скидки 40% – поток людей пошел», – розповідає Роман Мазепин, власник перукарських салонів у Римі.
Відкрити власну справу – це треба попітніти. 20 із 30-х тисяч кредиту відразу віддали власникові приміщення, аби той просто звільнив його. 
Потім узяли ще 35 тисяч на ремонт, обладнання та рекламу. Зате в перший рік існування його як малого підприємця звільнили від податків. І ніхто не вимагає хабарів. 
«Нас никто никогда не прессовал, я не видел ни пожарников, ни санстанцию, ни налоговую полицию. Я видел налоговиков вот за все время, сколько мы работаем, всего два раза. Все больше я их не видел», – каже Роман Мазепин, власник перукарських салонів у Римі.
Серед його клієнтів усі дипломати з країн колишнього Союзу. А також бізнесова еліта, що працює й тусить у Римі.
«Один раз делаешь хорошо, два раза хорошо, послезавтра к тебе приходит вся семья. Семьи у них огромные, человек по 15-20. Ходят кланами целыми!» – каже Роман Мазепин, власник перукарських салонів у Римі.
Сьогодні на українця працює семеро майстрів. Є українці, білоруси, грузини й навіть два італійці. Ще місяць тому Карло працював на італійського хазяїна, але перейшов до українця.
«Від Романа я навчився бути з клієнтом делікатнішим, опанував нові складні вкладання волосся. І взагалі почуваюся серед українців дуже комфортно!» – відповідає перукар-стиліст Карло Мадона.
За півкілометра ще один салон Мазепиних. Тут господарює Романова дружина Юля. Як і чоловік, від ранку до ночі порається біля клієнтів. Двох доньок віддали до дитсадків – і тільки на це подружжя має віддати щомісяця 1200 євро. 
Та Рима родина не полишатиме. У планах – купівля власного житла та відкриття Школи перукарського мистецтва. А щодо італійців, українці кажуть, уже їх розкусили.
«Нету зла. Самое главное, что нету у них какой-то зависти. У них есть знаете что – сплетни. Как и везде. Но у них зависти нет, и они – молодцы. Сегодня ругаются, думаешь, что побьются. Завтра – уже кофе пьют. Я Италию обожаю – все знают!» – каже Надія Мазепина, власниця перукарських салонів у Римі.