Економісти лякають українців безробіттям, якщо підпишуть угоду

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Документ, долю якого зараз вирішують у Вільнюсі – це понад 2000 сторінок англійською мовою. Якщо спростити, то складається з двох частин: правової та економічної. І важливо, якщо припустити що угоду про асоціацію з ЄС таки підпишуть вже днями, то діяти вона почне фактично одразу – з початку наступного року. Але після оголошення паузи в перемовинах – економічні експерти почали лякати українців масовим безробіттям. 

Що зміниться після підписання угоди? Економісти Національної Академії Наук кажуть – лихо. Оскільки нині наші підприємства здебільшого не модернізовані. Отож, не готові до європейської конкуренції й закриються через відсутність замовлень. Отже – масові звільнення. Економіст Валерій Геец наводить приклад схожої економіки – Хорватії, яка цього року вже стала членом ЄС. 

«З 2009-го по 2012 вона втратила 200 тисяч робочих місць, це надзвичайної складнощі завдання, яке виникає в процесі реструктуризації, і ми повинні розуміти, що цей процес для нас буде надзвичайно важким»,

– каже Валерій Геец, директор інституту економіки й прогнозування НАНУ.

Економістам тут одразу заперечують соціологи. І взагалі кажуть – моментальних змін, як у разі підписання документа, так і у разі його непідписання – не буде. А, наприклад, масово поїхати на роботу за кордон українці не зможуть, бо угода цих дверей не відчиняє.

«Миттєвого сплеску безробіття в Україні не буде, завжди, коли людей звільняють, тут є економічна складова і є ментальна складова, і от наші роботодавці не йдуть на те, щоб миттєвий локаут оголосити, тому я не очікую миттєвого зростання безробіття в будь-якому випадку», – пояснює Елла Лібанова, директор Інституту демографії й соціальних досліджень НАН.

Загалом в документі є пункти про спрощення митних процедур і скасування ввізних мит для цілого списку української продукції, а також про гармонізацію нашого торговельного законодавства із відповідними законами країн ЄС. А це нові ринки збуту, на яких правила гри зрозумілі й без політики.

ЄС у цій угоді вимагає чесних судів і прозорих державних закупівель. Наприклад, угода зобов’язує перевіряти нові законопроекти на корупційний потенціал так, як це роблять у ЄС. Ба більше, ЄС допомагатиме фінансово, якщо держава ефективно боротиметься з шахрайствами і корупцією. 

Зараз зрозуміло одне: Євросоюз не пропонує миттєвих легких грошей, натомість вимагає багато й тяжко працювати. І більшість країн після підписання своїх угод долали кризу не один рік. Попри це більшість експертів одностайні в тому, що цей шлях треба таки пройти. Питання лише в тому – коли на нього стати.