«Вікна» знайшли людей, які дають притулок євромайданцям, як робили це і 9 років тому

Вікна-Новини
Вікна 22:00

Вони як ніхто знають, як це – майданити, бо самі мітингували не один місяць. «Вікна» побували в гостях у людей, які дають притулок сьогоднішнім мітингувальникам з інших міст. Роблять це, як і 9 років тому, за Помаранчевої революції. Кажуть, наслідки того повстання їх розчарували. Втім, вони щасливі. Бо революція подарувала їм сина. І він сьогодні – на майдані.
Як і 9 років тому вона надає притулок мітингувальникам.
«Ця дівчина стоїть ніч, а потім приходить до нас. Вона миється, їсть, відігрівається, спить, а потім знову йде стояти ніч», – розповідає мітингувальниця Марта Шевченко.
Студентка зі Львова йде спати, а у пані Марти прокидається помаранчевий настрій. Хіт майдану «Разом нас багато» грав вдома цілодобово. Одразу так багато канапок вона не різала з майдану 2004-го. 
«Ой, як цікаво було, як це все починалося. Ми заходимо в квартиру, а там повний коридор! Вся підлога заставлена взуттям, і я так в одну кімнату бачу ноги, ноги, а там хтось спить, там хропе, сопе, тобто поки мене не було, то чоловік всіх, хто потребував з майдану додому забрав тому, що холодно було дуже», – розповідає мітингувальниця Марта Шевченко.
Тоді у Помаранчеву революцію, вона з чоловіком та двома дітьми вийшли на майдан. Від того виру емоцій через 9 місяців в пані Марти з’явився Любомир – справжнє дитя майдану. 
«Мабуть та велика любов, що була на майдані вона в його імені потім і вилилася. Він в нас таке справжнісіньке помаранчеве маля, так ми його завжди називали і характер в нього такий революційний, непокірний, складний», – каже мітингувальниця Марта Шевченко.
Його не планували, як і не здогадувалися про Євромайдан. Любомир хоча і дитя помаранчевої революції, полум’я у його словах немає, бо головне не словом, а ділом. Він годує голодних студентів.
Смак канапок двох майданів добре знає мама. 
«Тепер вже люди не на доброго царя роблять ставку. Мені видається, що люди трошки подорослішали. Зараз народ хоче взяти все в свої руки. Люди вже готові щось робити самі. Хтось йде самостійно ями засипати, вони вже не як маленькі дітки чекають, що прийде святий Миколай і все принесе, а вже треба самому щось робити і тут різниця», – каже мітингувальниця Марта Шевченко.
Попри розчарування результатами помаранчевого майдану, вони знову йдуть на майдан. Тут на дружину з юним революціонером вже зачекався батько. І хоча так само як 9 років тому роздають чай з їжею, емоції та прапори вже інші. 
«Ми розуміли, що хотіли зміни влади, то було мабуть простіше, зараз ми хочемо підписання угоди про асоціацію з ЄС і то є річ, яку складно помацати і складно побачити і то великий документ, але це чи не важливіше ніж ті вибори, які були тоді», – відповідає мітингувальник Святослав Павлюк.
Чи то від холоду, чи то від вражень Любомир до сліз хоче в Європу. Батьки ж так далеко у майбутнє не дивляться. Хоча хто знає, може у Європу крокуватимуть з новим українським європейцем.
ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля