На Євромайдан вирушив білий десант зі Львова

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Львівський Майдан – і далі найактивніший на заході країни. Щоночі там чергують сотні активістів, а вдень збираються багатотисячні мітинги. 
І щодоби більше людей вирушає на Київ. Їдуть і приватно, і невеликими гуртами. Та відучора місцевий штаб майдану закликав добровольців для безпеки організовуватись у транспортні колони. Так опівночі від штабу вирушило по 2 десятки великих і мікроавтобусів, а ще майже сотня легкових машин. 
Львівські медики гуртуються в мобільні бригади й рушають до Києва, аби надавати допомогу мітингуючим на майдані. Нині зі Львова їх вирушило вже півсотні. На черзі ще кілька бригад. Це молоді лікарі, інтерни і студенти-старшокурсники. І всі добровільні. Дехто з них уже був на Майдані, тому добре знає, як там потрібні лікарські руки. 
Багатьом студентам Львівського медичного університету не більше як 20. На заклики викладачів поїхати до столиці і допомогти зголосились без вагань. Запис у добровольці – прямо у рідній Альма-матер.

«Це навіть не було питань. Зразу до батьків: – батьки, я їду. Вони, звичайно, будуть переживати, але це мій свідомий вибір», – сказала студентка Ірина Татомир.
Ірина з батьками попрощається хіба телефоном. Вони зараз якраз у дорозі з київського майдану, то ж з донькою розминуться. А більшість батьків приїжджих студентів про їхнє рішення дізнаються уже з Києва. Це жорстко, розуміють лікарі-викладачі, але громадянський обов’язок і клятва Гіппократа – передусім. Тому пишаються своїми учнями і, звісно ж, їдуть з ними. У кожній бригаді з 10 осіб має бути щонайменш третина дорослих.
«Дуже багато лікарів, які знаходяться зараз на Майдані, не можуть зрозуміти, що їм робити, куди їм іти. І без певних розпізнавальних знаків», – каже Юрій Дмитришин, лікар-хірург, координатор медбригад.
Саме для того, щоб навіть медик-студент чітко знав своє місце і роль на майдані, перед дорогою їм провели спецнавчання, так званий лікнеп для лікаря будь-якого фаху: як зупинити кровотечу, перев’язати рвані рани, зафіксувати переломи, нейтралізувати дію сльозогінного газу. Усі ці характери травм – уже з цьогорічного майдану, їх лікарі вивчили з телебачення. 
«Чесно? Страшно трошки, звичайно, але от особисто я сидіти тут, у Львові, вже просто не можу. Я відчуваю потребу якось допомогти тим людям, які там», – відповіла студентка Марта Шпитко.
Мартина мама про те, що єдина донька поїде до Києва, дізналася серед ночі. А вже на ранок, ховаючи сльози, допомагала пакувати дитині наплічник. 
«Заборонити, не пустити я не можу. Це її громадянська позиція, зрештою, моя така сама. Якщо не молодь, якщо не ми, то хто? Сподіватися на те, що хтось підставить свою спину», – сказала мама студентки Лідія Шпитко.
Збирали юних добровольців упродовж дня. А з самого ранку чи й з ночі до Києва поїхали дорослі, щоб там зустріти своїх інтернів і старшокурсників у всеозброєнні. Лікар Фаді, на якого чекатиме 6-річна донька, про всяк випадок набрав для всієї бригади ще й рукавичок. Це передусім для дівчат-медиків, які зазвичай про власну безпеку, каже, дбають в останньою чергою. Спершу думали, їх навіть не брати.
«Була така думка. І була думка, щоб ми не брали до 21 року студентів. Але насправді без них нікуди», – пояснив лікар-доброволець Фаді Хаек.
Перший «спецрейс» студентів, згуртованих у медичні бригади рушатимуть від штабу Львівського майдану. А вже завтра вранці нестимуть свою вахту пліч-о-пліч з тими, кому згідно з клятвою Гіппократа, обіцяли служити. 
ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля