PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
Гордість країни: як змінилося життя наймужнішого номінанта премії – Антона Феденка | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Гордість країни: як змінилося життя наймужнішого номінанта премії – Антона Феденка

Вікна-Новини

Вікна 22:00

«Вікна» закінчують розповідати про торішніх номінантів «Гордості країни»! Остання історія про мужність та силу молодого хлопця. Захищаючи честь жінки, він ледь не загинув. Назавжди лишившись калікою, він не втратив спраги до життя та здійснює свої мрії.
Він побачив, як незнайому йому дівчину б’ють по обличчю! Він вступився за неї! За це його жорстоко побили! Травми були настільки тяжкими, що хлопець впав у кому! Лікарі розводили руки – витягти хлопця з того світу неможливо! Лише мама не лишала надії! 
Вийшовши з коми він залишався прикутим до ліжка! Але диво сталося! На власних ногах він піднявся на сцену «Гордості країни». 
Він мріяв стати самостійним та власними ногами прийти на концерт найулюбленішого гурту. 

«Когда подошли организаторы и сказали, что сейчас будет выход Антона. Он, естественно, был на коляске, они сказали, что подымут его на сцену на коляске. У Антона широко открылись глаза, и он сказал нет – это категорически нет. Я поднимусь САМ!» – розповідає мама.
«Я впервые за 5 лет увидел столько людей! Благодаря вам всем я сей час стою здесь, а не..стою здесь», – сказав Антон.
Після церемонії у Антона виросли крила. Він твердо вирішив – нині робитиме все самотужки. Антон кілька разів на тиждень ходить до тренажерної зали! Те, що лише півроку тому здавалося фантастикою – нині здійснюється!
Кожен рух, кожен тренажер – нестерпний біль. Але місяці тренувань таки дали результат! Та поза цим єдиний тазостегновий суглоб, який лишився у Антона після операцій, все ж потребував заміни. Родина вирушила до Німеччини, де йому колись вже рятували життя. Здивування місцевих лікарів не було меж. 

«Снимать Антона начали уже в аэропорту! Они просто не ожидали, что Антон вдруг с трапа самолета спустится не на амбулифте, как это было прежде. Он выходит на двух костылях, и они были уже тога в шоке! Никто этого не ожидал!» – розповідає мама.
«Мы были в шоке! Это невозможно! Мы рассчитывали, что он максимум будет сидеть на коляске. То, что мы увидели – это удивительно. Нужно отдать должное родителям, которые проводят такую результативную реабилитацию. Поэтому мы решили на время отложить операцию, так как выздоровление идет очень хорошо!» – сказав лікар Рангер.
Поїздка до Німеччини надихнула хлопця на подолання ще більш неймовірної мети. Те, про що Антон навіть не міг мріяти і чого так давно прагнув!
Перший самостійний крок він зробив на зустріч найзаповітнішій мрії – побувати на концерті Depeche Mode.
«Когда я узнал, что они приезжают в Киев, у меня не было никаких сомнений!» – каже Антон.
Для хлопця це був концерт життя! Його найулюбленіший гурт, який Антонові ставили ще коли той був у комі, нарешті приїхав до України. Долаючи усі перепони, він все ж зміг потрапити на нього!

«Зашел он не с той стороны, и ему пришлось для того чтобы дойти до своих мест, ему пришлось пройти практически весь стадион!» – каже мама.
«Они вселили в меня уверенность, что будет еще лучше!» – сподівається Антон.