PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+

Інтереси Коломойського в Укртранснафті: нічні розборки

Вікна-Новини

Укртранснафта – найбільший оператор магістральних нафтопроводів країни. Директора підприємства, якого пов`язують тісною дружбою з Ігорем Коломойським, сьогодні вночі міняли з цілим шоу. Невідомі у камуфляжі, міністр енергетики, побиті вікна, порізані руки, і зрештою – поміняні директори.

Надвечір на з’ясовування приїжджає міністр енергетики Володимир Демчишин з одного боку та очільник Дніпропетровщини, олігарх Ігор Коломойський – з іншого. А ще група людей у камуфляжі. Хто вони – невідомо.

З’ясування тривають кілька годин. Опівночі з офісу виходить Коломойський. Брутально матюкає журналіста. Між лайкою кілька слів про те, що в зміні керівника державної компанії вбачає рейдерство з російським слідом.

Така нестримна лють Ігоря Коломойського пояснюється звільненням з “Укртранснафти” – а це величезний оператор магістральних нафтогонів країни відданої людини олігарха. Олександр Лазорко дотепер незмінно очолював компанію ще з 2009-го року. До цього керував нафтопереробним комплексом “Галичина”, який теж належить Ігорю Коломойському. Завдячуючи Лазорко, дніпропетровський олігарх міг як хотів ганяти державну нафту через свої приватні заводи.

«Ігор Коломойський, як я розумію, вчора приїхав захищати свої інвестиції у вигляді призначення свого менеджера на цю посаду і тих бізнес-оборудок, яких цей менеджер здійснював. В тому числі і злиття нафти з нафтопроводів, зникнення цієї нафти у напрямку завода Ігоря Коломойського і зберігання нафти і нафтопродуктів на потужностях підприємств Ігоря Коломойського,»- зазначає редактор сайту видання «Наші гроші».

Майже рік тому “Укртранснафта” викачала з магістральних нафтогонів понад 600 тисяч тонн технологічної нафти. Її представники тоді пояснювали – аби вона не дісталася сепаратистам.

Насправді ж, цю державну сировину компанія-оператор віддала на зберігання заводам, що належать групі “Приват”. Частина енергоносіїв осіла в резервуарах “Укртатнафти”, частина в НПК “Галичина” та “Нафтохімік Прикарпаття”. Всі ці компанії належать Коломойському. І держава платить йому за зберігання своєї нафти.

Видання “Дзеркало тижня” із посиланням на джерела в Міненерго повідомляє – вартість такого зберігання від початку року зросла вдвічі. За інформацією видання, зараз Україна платить Коломойському 2,5 мільйона гривень щодня. В уряді обурилися – це занадто дорого.

Саме після цього людину Коломойського Олександра Лазорка звільнили з “Укртранснафти”. Офіс підприємства наразі охороняють ззовні міліціонери та невідомі усередині – ймовірно люди того таки Лазорка. Нове керівництво компанії поки що засідатиме в приміщенні “Нафтогазу”.