PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Майдан попрощався зі 101-м героєм «Небесної сотні»

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Хто на Майдані по звірячому бив його, 83-річного пенсіонера, невідомо. І він про це не розкаже, бо не пережив отриманих каліцтв. І став 101-м у так званій Небесній Сотні. Сьогодні з Іваном Наконечним попрощався Майдан.

Син не приїхав попрощатися з батьком, бо боїться бандерівців. Наважилася тільки онука. Сто перший герой Небесної сотні. 83-річний російський офіцер Іван Наконечний. Його по-звірячому побили під час зачищення вулиці Інститутської ще 18-го лютого. У комі дідусь пролежав два тижні, і помер у реанімації, так і не прийшовши до тями.

Вона – росіянка, жителька Санкт-Петербурга. Уперше за останні кілька років їде вулицями Києва. Весь час боїться – зараз пролунає постріл і її уб’ють.

Дідусь Тетяни, Іван Наконечний, ходив на Майдан щодня 3 місяці поспіль. Аж до 18 лютого. Тоді колона силовиків штурмувала Інститутську. 83-річного чоловіка побили до напівсмерті. Від тяжкої травми головного мозку кілька днів тому він помер у реанімації.

У дідусевій квартирі вона не може стримати емоцій. Каже, всю зиму вмовляла його сидіти вдома.

Іван Наконечний – офіцер військово-морського флоту СРСР, служив у Ленінграді. На пенсії повернувся на батьківщину до Києва. Розмовляв російською, читав Висоцького та Некрасова і – любив Україну.

Племінниці Івана Максимовича кажуть, навесні обіцяли допомогти дідусеві посадити на дачі нові дерева. Тепер готують поминальний обід.

Із батьком не приїде попрощатися рідний син, що живе в Петербурзі. Родичі кажуть, він заляканий російським телебаченням, боїться бандерівців. Тим часом онука долає страх і разом із «Вікнами» рушила на Майдан.

Тетянка згадує, що востаннє цією вулицею вона гуляла малою з дідусем за руку. Тепер усе змінилося. Купи квітів, десятки фото загиблих серед попелу – такого їй не доводилося бачити ніколи.

Десь на сцені пам’ять героя України Івана Наконечного вшановують хвилиною мовчання. Його онука запалює свічку та довго сидить біля дідусевого фота. Їй уже не страшно.