Переселенців зі Сходу прихистили в одеському санаторії

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Юрчикові з Донеччини невдовзі рочок. Свої перші кроки він зробив у Одесі. Тут із батьками, що мають вади зору, хлопчик оселився у санаторії «Санітатя». Тікаючи з Донбасу, Марина та Василь не встигли навіть документів прихопити. У оздоровницю їх влаштували волонтери. Допомагали з ліками та речами. Їжею поки що піклуються працівники санаторію.

«Сами мы прокормить себя, наверное, не сможем, – жаліється Василь. – Придется выживать, все выживают, как умеют, но это будет очень сложно».

Таких, як це подружжя – людей з обмеженими можливостями – у санаторії кілька сотень. Працівники закладу зробили для них пандуси, забезпечили медичний нагляд.

Ліки вони призначають, а купувати їх грошей нема. Якщо й були заощадження у когось із переселенців – вони вже скінчилися. А картки, на які раніше отримували від держави допомогу, нині заблоковані.

«Все время нужны лекарства, все время нужно питание, – каже Світлана Лук’янова, переселенка з Краматорська. – Есть дети, есть взрослые, которые опорники, есть люди, которые на инсулине сидят. Есть больные ДЦП, которым надо противоспастические лекарства, и они очень дорого стоят».

Щоб поновити нарахування виплат, треба перевезти документи з місцевого донецького управління праці до Києва, а потім звідти – до Одеси. Але справа це не одного дня, та й як розв’язувати це питаннями, коли над головою кулі свистять. Пані Надія, яка сама страждає на ДЦП, вісімнадцять років працювала у цій структурі, каже, що найближчим часом грошей чекати не варто.

«Это делается ни в течение недели, ни в течение двух недель, – каже пані Єременко. – Люди, выходит, не получат ни в июле, даже и не в августе».

Утримувати інвалідів своїм коштом керівництво санаторію теж не в змозі. В адміністрації нарікають, за домовленістю з МОЗом мали отримувати кожень день по сто тридцять гривень на людину. За місяць не отримали жодної копійки. Та виселяти утікачів все таки не збираються, але від понеділка уріжуть раціон до каш та чаю. Бояться, що й без електрики можуть лишитись.

«К 10-му числу мы должны рассчитаться по зарплате, у нас этих денег нет, по электроэнергии, а то уже грозились отключить».

Георгій – один з волонтерів, що намагаються допомогти переселенцям Донбасу. Саме він першим почав перевозити інвалідів на Одещину. Поїхав забрати друга, а вивіз зі Сходу у легковику чотирнадцятеро осіб. Гоша скаржиться: держава кинула хворих переселенців на плечі волонтерів.

«Пришли эндокринологи, записали, выдали первую партию, а вчера сказали, что больше выдавать не будут», – каже він.

Тим часом на Одещині чекають ще на сотню інвалідів зі Сходу. Їм поки що не вдається виїхати.

Водночас волонтери шукають, де їх розселити та готуються до страйку біля міністерства охорони здоров’я в Києві. Якщо й це не допоможе, проситимуть статусу утікачів для хворих у інших країнах.