Спецрепортаж. «Останній рейс» літака ІЛ-76. Хто відправив у небо 49 українців?

Вікна-Новини

Вікна 18:00

14 червня став чорним днем в історії України. Терористи підступно збили екіпаж літака ІЛ-76. Потім довгий час навіть тіл не віддавали рідним. Військова прокуратура вже порушила справу проти представників штабу АТО і Збройних сил. Поки її розслідують, друзі й рідні загиблих не вірять у випадковість. Скоріше вірять у зраду – екіпаж був приречений на загибель. Адже керівники знали, що аеропорт знаходиться під прицілом терористів, і все одно відправили у їхнє лігво літаки.

Перед складним перельотом чоловікам дали півгодини на відпочинок. 49 українських солдатів та офіцерів встигли написати останні повідомлення. Востаннє сказати рідним, що вони дуже скоро повернуться додому. Вони ще не здогадувалися, що це востаннє…

Життя літака ІЛ-76 зупинилось вмить. Терористи, винуватці катастрофи, підступно розстріляли літак.

О першій ночі очевидці на телефон зафільмували яскравий спалах та неймовірної сили вибух, який стався за 2 км від аеродрому у Луганську. А камера спостереження поблизу автобусної зупинки «Гостра Могила» зафіксувала заграву, яка вмить освітила чи не усе небо. То були останні секунди життя 49 українських військових.

На ранок російські журналісти зняли знищені частини літака та терористів, які абсолютно вільно ходили по місцю трагедії. Один з них фотографувався на фоні уламків, інший посміхався.

Наступного дня найвище військове керівництво повідомило, що бойовики поцілили в ІЛ-76 з ПЗРК «ІГЛА».

«ПЗРК призначені для ураження реактивних, турбогвинтових літаків і вертольотів в умовах візуального супроводження», – сказав Ігор Зорін, начальник військ ППО командування сухопутних військ.

ПЗРК (переносний зенітно-ракетний комплекс) заряджається дуже швидко. Для того, щоб привести комплекс в бойове положення потрібно 13 секунд. Аби збільшити шанс потрапляння у ціль, випускають одразу кілька ракет. Чим і скористались терористи над Луганськом. Цікаво те, що навчитись стріляти з такого комплексу можна за лічені дні.

Такі комплекси на озброєнні як в українській, так і російській арміях. Щоправда стріляти по своїм вона не буде.

«-Тобто своє озброєння не може потрапити в свої літаки? – Якщо відповідь є «я свій літак», то в даному комплексі передбачена блокіровка ракети», – пояснив Ігор Зорін, начальник військ ППО командування сухопутних військ.

У підполковника Маляра, колишнього заступника командира 25 бригади, є своя версія. Він вважає, що стріляли не лише з ПЗРК!

«Да стрельба с ПЗРК была, но добивали их 100% прямо над землей со стрелкового оружия, тяжелого стрелкового оружия: пулемет не исключаю, ЗУ 232 не исключаю», – каже Володимир Маляр, колишній заступник командира 25 повітрянодесантної бригади.

Чому так важливо знати, з чого саме збили літак ІЛ-76? Колишній командир пояснив по-військовому: «Т.е. Люди были готовы. То, что их сдали – это железно».

Терористи передали нашим військовим тіла загиблих воїнів. Все, що лишилося від солдатів строкової служби, десантників та льотчиків з усіх областей України, – у вантажівках.

Весь тиждень, знову і знову підполковник Маляр з відчаєм ставив одне й те саме питання – невже його друзів буквально відправили на смерть?

«Самолет садился на занятый аэродром боевиками. Смысл подготовки этого самолета для посадки на занятый аэродром? Операция неподготовленная, аэродром не подготовлен, нахождение боевиков 100%. Как не знать? Как военный человек, я не могу понять действий нашего руководства», – каже Володимир Маляр, колишній заступник командира 25 повітрянодесантної бригади.

За тиждень до катастрофи луганський аеропорт був під постійним обстрілом. Він залишився єдиним режимним об’єктом на Луганщині, який наші військові з останніх сил втримували під своїм контролем. Українські військовики вели вогонь за 4 км від аеродрому. Те, що сідати на аеродром небезпечно, було зрозуміло й без розвідки.

Терористи самі попереджали про це: «С усилением АТО на территории ЛНР активизации ВС и Нацгвардии, все борты, которые будут заходить на посадку в аэропорт города Луганска, будут сбиты противовоздушной обороной ЛНР».

Саме туди, прямо в пекло, відправили 49 людей. З професіоналів був екіпаж, а решта – строковики та резервісти, які ще кілька місяців тому нічого не знали про війну.

Сергій Леонідович діючий військовий, тому говорити про версії збитого над Луганськом ІЛ до кінця розслідування не може. Та одне він знає напевно, що літаки мали супроводжувати.

«Одним из дополнительных моментов обеспечения безопасности при заходе на посадку в Афганистане было прикрытие заходящих на посадку самолетов. Поднимались обычно МИ-24 снаряженные две пары. То есть они барражировали вокруг аэродрома на момент выхода самолета… Вот мы приходили на 5100 м, начинали снижение, а они поднимались и где-то до пересечения нами 3-4 тысяч метров, они уже были в боевом состоянии. Когда поднимались силы прикрытия, даже морально, когда над тобой ходят вертушки, а они знали силу наших вертушек, или СУ-25 – это вообще для них шайтан-арба!» – сказав Сергій Добровольський, військовий льотчик в запасі.

Чи випускав ІЛ-76 теплові пастки, на які має зреагувати ракета, нині дізнається слідство. Але очевидно одне – вогневої підтримки борти не мали. Хто відповість за їхню смерть? Влада обіцяє розібратись.

Колишній заступник командира Маляр не вірить, що справжніх винуватців покарають. Але сподівається, що такої помилки більше не повториться. І що батьківщина не забуде імена загиблих героїв.