Выпуск 120 | 09.06.2014 | Сезон 18

Вікна 18:00

Його прозвали янголом-охоронцем українських вояків. Бо завжди там, де потрібують допомоги. Вже понад 2 місяці волонтер на прізвисько Фенікс опікується проблемами бійців на передовій. Має він і крила – цілу рать помічників по всій країні. Вони вже зібрали понад 4,5 мільйони гривень, забезпечили бронежилетами цілі підрозділи. Їхня підтримка в прямому сенсі рятує життя наших солдатів на сході України.

«Вот нас обеспечили со складов министерства обороны – каска образца 43 года. Железная ещё. Если попадает пуля в эту каску, она её разрывает, и осколки той железной каски попадают человеку в голову. Ну, никто об этом, правда, не думает…», – каже Дмитро Марченко, старший інженер повітрянодесантної служби 79-ї аеромобільної бригади.

Але є такі, що думають. І не тільки думають, а й усіляко допомагають армійцям. Вони збирають гроші, купують бронежилети, ліки та продукти. І все це, ризикуючи власним життям – доправляють у зону бойових дій.

Киянин Юрій Бірюков, він же Фенікс, вже понад 2 місяці опікується проблемами бійців на передовій. Цього разу машина з таким необхідним вантажем рушає на схід з Миколаєва – до бійців 79-ї аеромобільної бригади. Цим військовим формуванням волонтер опікується особисто, бо сам родом з Миколаєва. У березні саме з допомоги миколаївським десантникам почалася його активна доброчинність. Тепер під його опікою щонайменше 6 військових частин.

«Они меня начали передавать из рук в руки. Соответственно 10-я бригада меня попросила помочь немножко 15-й бригаде. Это немножко превратилось в ремонт самолёта. 79-я меня познакомила с 25-й бригадой. Ну вот так оно всё и происходит», – розповідає волонтер «Фенікс» Юрій Бірюков.

Згодом у Юрія з’явилися помічники: 40 добровольців у різних куточках країни. Каже, без них з такою кількістю роботи вже б і не впорався. З більшістю з них Юрій, навіть, особисто не знайомий, спілкуються та координують свої дії у соцмережах.

Серед них – Діана Петреня. Ще 2 місяці тому скромна айтішниця, сьогодні – одна з «Крил Фенікса» у Миколаєві. За цей час дівчина вже знається на бронежилетах і касках, а на медичних препаратах, потрібних військовим, не гірше за медиків.

«На самом деле я уже за 3 недели научилась разбираться практически во всём составе наших аптечек. Я уже знаю, что для чего…», – відповідає волонтерка Діана Петреня.

Цього разу саме ліки – одна з основних складових вантажу, що рушає до зони АТО. Передусім – кровоспинні препарати. Не на камеру розповідають, що деякі з них, навіть, доводиться завозити контрабандою. Адже в Україні вони не зареєстровані, попри те що вкрай потрібні нашим військовикам.

Закупили також 600 пар гумових чобіт, стільки само наметів та дощовиків, сотню бронежилетів та 20 касок, крім того їжа, чай, кава та вода. Усе це активісти придбали на пожертви простих українців. У соцмережах Фенікс розмістив номера банківських карток. За два місяці зібрали майже ч4,5 мільйони гривень.

«Вот, это ж всё куплено на деньги, которые мы собираем все вместе. Вот как это развилось. Сейчас это уже фурами. В одну из бригад завезли транспортным самолётом. Потому что фурами не вмещалось», – розповідає волонтер «Фенікс» Юрій Бірюков.

Але є і особисті подарунки від Юрія українським військовикам. Наприклад, футболки.

«Это передают матеря, жёны, родственники наших солдат, которые находятся сейчас непосредственно на передовой. Передают личные вещи, сигареты, кто просит, что в телефонном режиме. Мы это всё загрузим в машину, отвезём, вручим каждому в руки. Домашнее тепло – это ж главное для морального состояния любого солдата», – каже Дмитро Марченко, старший інженер повітрянодесантної служби 79-ї аеромобільної бригади.

На запитання, чи не лячно везти такий вантаж у зону бойових дій,Юрій Бірюков відповів – це його країна, нехай бояться ті, хто прийшов сюди з недобрими намірами.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: