PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Легендарний кіноперекладач розкриває таємниці

Вікна-Новини

Video: Легендарний кіноперекладач розкриває таємниці

Вiкна 22:00

Голівудське кіно
в Радянському союзі почули завдяки йому. Голосом перекладача Василя Горчакова
говорили найвідоміші герої західних фільмів. На таємних показах він озвучував
пікантні стрічки партійним бонзам СРСР. Та й нині його голос цінують як золото.
Про сина легендарного розвідника, який став не менш легендарним
кіноперекладачем – ексклюзивно.

За останні 40
років Василь Горчаков переклав та озвучив чи не всю голівудську класику. А
починав – 73-го. Британський фільм «Третя луна». Треба було перекладати
синхронно в мікрофон, просто сидячи в кінозалі.

Василь Горчаков, перекладач:

Я пошел, перевел и
подумал: это самые легкие 7 рублей 50 копеек, которые я когда-либо зарабатывал.
Столько стоил перевод фильма. И это считалось по тем временам очень хорошо,
потому что на фестивале можно было перевести, условно говоря, восемь фильмов. И
это получалось 60 рублей в день. А инженер тогда получал 100 рублей в месяц.

Коли за гроші, а
коли й за пляшку горілки. Але головне, згадує Василь, то були часи суцільної
насолоди. Наприкінці 80-х до СРСР завітав італійський режисер Серджо Леоне.
Радянську прем’єру гансгстерької саги «Одного разу в Америці» вирішили
влаштувати в еталонній залі Мосфільму. Глядачі та директор кіностудії чекали на
режисера.

Василь Горчаков, перекладач:

И Серджо Леоне
спрашивает: а как вы будете переводить? Вы подготовили текст? Вы
отрепетировали? Сизов засмущался и говорит: да нет, вот у нас Вася есть!

Англійську він
знає з пелюшок. Його мама та батько – радянський розвідник Овідій Горчаков – в якості
експерименту від народження заговорили з сином англійською.

Василь Горчаков, перекладач:

Я продолжал говорить с
родителями по-английски. Где-то до 15 лет я говорил с матерью по-английски,
потом почему-то перешел с ней на русский, а с отцом до его кончины говорил
только по-английски, причем стеснялся переходить на русский.

Дитячу кінокар’єру
сина батьки урвали на злеті. Після фільму «Великі та маленькі» у Васі підупала
поведінка в школі. Та найбільше маму ображала трійка з іноземної мови. Але ж її
син блискуче теревенить англійською.

Він скінчив
військовий інститут іноземних мов, але розвідника з нього не вийшло. Зате були
інші заслуги перед Вітчизною. Багато років він був особистим перекладачем на
приватних кінопоказах членів Політбюро.

Тлумачив навіть
заборонену «Емануель». Еротичні пригоди велелюбної французки особливо полюбляли
керівники дружніх азіатських республік. А потім прийшло піратське кіно – й переклади
вже замовляли власники підпільних відеопрокатів. І в ніс, каже Василь,
автори-перекладачі не гунявили, то все вигадки.

Василь Горчаков, перекладач:

Ко мне приходили
журналисты и говорили: Вась, ну надень, пожалуйста, прищепку, покажи, как ты
работаешь. Я говорю: нет, не придумывайте лишнего.

В середині 90-х
Горчаков пережив шок. Красуні та гангстери, яких він бачив тільки на екрані,
особисто почали приїжджати до Росії.

Василь Горчаков, перекладач:

Они не представлялись
реальными людьми, вообще Америка не представлялась реальной страной. И вдруг
они сходят с трапа и оказываются смешными, добрыми, милыми людьми.

Сьогодні він
частує млинцями Дені де Віто. А з Ніколсоном може вихилити по чарці, коли той в
Москві. А ще будь-коли зателефонувати на мобільний де Ніро. Режисер Пітер Гринвей
запросив Горчакова представляти його інтереси в Росії. Інколи британець знімає
Васю в своїх картинах. В яскравих епізодах Горчакова фільмує й Рената Литвинова.
Але й досі чи не кожного дня його просять перекласти неповторним голосом та у
фірмовій манері якесь чергове кіно.

Василь Горчаков, перекладач:

Ко мне приходят и
говорят: Вася, ну, у меня есть весь Джеймс Бонд в твоем переводе, а тут выходит
новый. Ну, зачем же мне нужен другой? Ты уж переведи, пожалуйста.