PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Замість анестезії лікар уштрикнув дівчатам у вуха токсичну отруту

Вікна-Новини

Video: Замість анестезії лікар уштрикнув дівчатам у вуха токсичну отруту

Вікна 22:00

Боляче не буде – так
казав лікар. І зробив укола, після якого за лічені години їхні вуха
почорніли, а потім просто відвалилися. Двом юним черкаскам замість
анестезії ескулап уштрикнув токсичної рідини, якою в лікарні
дезінфікують інструменти. Вісім років дівчата поневірялися по
операційних, намагаючись бодай якось відновити собі вушка. І всі ці
роки чекали, доки лікаря почнуть судити. Із Черкас – Євгенія
Мотрич.

Таня та Настя вісім
років тому пішли до пластичного хірурга. Тоді їм здавалося, що їхні
вуха занадто стирчать. На консультацію звернулися до місцевої лікарні.
До знаного лікаря.


Тетяна Кочкіна, жертва пластичного хірурга (прізвище
змінено):


Очень хотелось
быть совершенной, до предела, тем более что тебе объясняют, что это
элементарно – как педикюр или маникюр сделать.

У них не брали
аналізів і не заводили медичних карток. На операцію вони пішли разом,
бо дружать ще зі школи. Операція мала закінчитися за півгодини. Бо
робили її під місцевим наркозом.

Того дня 81-річна
медсестра мала розвести звичайний лідокаїн у фізрозчині, але замість
нього в шприц потрапила чомусь інша речовина – отруйна.

Настя Крутько, жертва пластичного хірурга (прізвище
змінено):

Когда сделали
укол, начало болеть безумно, будто утюгом приложили. А он сказал, что
даже маленькие дети терпят.

Найстрашніше було
далі, коли дівчата побачили одна одну в післяопераційній.

Настя Крутько, жертва пластичного хірурга (прізвище
змінено):


Когда я увидела
Танино лицо, я поняла, что там что-то не так. Он сразу разбинтовал Таню
и убежал – больше мы его не видели. Мы не смотрели в зеркало – мы
смотрели друг на друга, и просто слов не было.


Тетяна Кочкіна, жертва пластичного хірурга (прізвище
змінено):


Я увидела, что
у Насти все побелело и начинает желтеть. И понимаю, что у меня то же
самое.

Потім було довгих
дев’ять місяців у лікарні. Дівчата перенесли понад десяток операцій під
загальним наркозом. У лікарні їх просили не розголошувати випадку.
Інакше обіцяли не допомагати. А лікар, який вісім років тому робив
дівчатам першу косметичну операцію, відтоді навіть вибачення не
попросив.

Настя Крутько, жертва пластичного хірурга (прізвище
змінено):

Жодного разу він не заходив, не вибачався, і нас навіть в опікове
перевели, щоб ми з ним не стикались.

Хірург, котрого
звинувачують у службовому недбальстві, й далі працює в першій
Черкаській лікарні. Його керівник не хоче коментувати випадку
восьмирічної давнини.

Нині медсестра, яка
тоді змішувала розчин, на пенсії. Їй 90. Вона хворіє. А лікар, як і
після того разу з дівчатами, у відпустці. Ми зателефонували йому. Але
чоловік небалакучий.

Лікар:

Там
необ’єктивно це все викривлено, тільки з їхнього боку. А з мого не
враховано, що це все старша медсестра наробила і звернула на мене, і
тепер мені таку славу. Вибачайте, не хочу нічого
говорити.

Прокурори області
кажуть: уже готові доводити в суді справу про медичне
нехлюйство.

Дмитро Чустрак, заступник керівника Управління прокуратури
Черкащини:

Вина
особи доведена матеріалами справи. Санкція передбачає позбавлення права
працювати на 5 років і позбавлення волі до 5 років чи обмеження волі до
5 років.


Дівчата чекають
початку судових засідань. Вирішили довести справу до логічного кінця. В
дзеркало намагаються дивитися не часто, аби не бачити у відображені
обрубків, які лишилися від їхніх вух. Мріють про закордонну операцію,
бо вітчизняні лікарі вже не беруться виправити того, що
зроблено.