PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Як українці гуртуються в Інтернеті й фінансують задуми одне одного

Вікна-Новини

Video: Як українці гуртуються в Інтернеті й фінансують задуми одне одного

Вiкна 22:00

Ідейні, але бідні
тепер мають натхнення. Українці гуртуються в Інтернеті й фінансують задуми одне
одного. Свої проекти реєструють на сайті. Якщо в ідею люди вірять, вона збирає
потрібну суму і її втілюють. Якщо ні – гроші повертаються до доброчинників.
Життя ідей із діркою в гаманці – Ірина Драбок.

Аліна Копиця, художниця-дизайнерка:

Вот, бутылки я нахожу,
ну вот, допустим, для нее мне нужны были зеленые и я собирала. Смотрю, зеленая
бутылка – взяла в сумочку и пошла.

Увесь цей
непотріб мисткиня Аліна Копиця зносить до себе додому. Саме тут сміття дістає
друге життя.

Аліна Копиця, художниця-дизайнерка:

Вот эта люстра из
судочков, наверно, от мяса или сыра. Чего-то таково у нас все время скапливается,
и я решила сделать из них люстру, а эта люстра внутри – бутылка пластиковая, а
вокруг из пластиковых пакетов цветочки розочки.

На одну таку
люстру потрібно з десяток пляшок і дві години роботи. А ще фарба, ніж, ножиці
та свічка.

Коли пластикові
квіти готові, Аліна береться розписувати основу – велику прозору пляшку. А поки
сохне фарба, показує, на що ще можна перетворити непотріб.

Реанімовувати покидьки
Аліна почала ще підлітком. Відтоді й ламала голову, як донести до суспільства
свою ідею переробки сміття. Реалізувати задум і піти в маси їй удалося завдяки
інтернет-проектові «Велика Ідея».

Аліна Копиця, художниця-дизайнерка:

Я запостила на «Большой
идее», мы получили грант, за нас голосовали онлайн, вышли в финал – 10 или 11 проектов
было. И мы вошли в 4-ку, которая получила финансирование. Это было 14 тысяч
гривен. На них мы проводили мастер-классы, выставку сделали, календарики напечатали
из вторсырья. Благодаря этому стали больше знать о нас. Сейчас регулярно находиться
люди, которым это интересно.

Творці сайту на
прикладі геометричних фігур показують, як працює їхній задум. Великий куб – це суспільство,
маленькі – люди зі своїми ідеями.

Ірина Соловей, співзасновниця платформи «Велика ідея»:

Скажімо, це одна з ідей. Вона розміщується,
публікується на платформі «Велика Ідея» і суспільство може підтримати її, об’єднавши
свої фінансові внески.

Якщо люди вірять
у проект, ідея збирає потрібну авторові суму і стартує. У разі провалу гроші
повертаються на рахунки доброчинців.

Олександр Супрунець, співзасновник платформи «Велика
ідея»:

Зараз кожен проект має індивідуальну скарбницю,
кошик. Кожен автор працює з аудиторією своєю і запрошує інвестувати в його
задум, а раніше це був колективний фонд самої платформи, куди робили внески. І потім
раз на рік ми розподіляли на фестивалі зібрану суму між трьома кращими
проектами.

За останні три
місяці сайт допоміг зібрати гроші на 2 проекти сумою понад 60 тисяч гривень. У
переліку успішних проектів і Алінин. Нині про дівчину знають не лише в Україні,
а й за кордоном. Вона влаштовує виставки, бере участь у міжнародних фестивалях.
А її сумки, прикраси та люстри мають неабияку популярність.

На своєму
захопленні Аліна заробляє 3-4 тисячі гривень на місяць. Усе залежить від натхнення.