PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Під Донецьком з’явилася надсучасна школа, про яку можна тільки мріяти

Вікна-Новини

Video: Під Донецьком з’явилася надсучасна школа, про яку можна тільки мріяти

Вікна 18:00

Поблизу Донецька з’явилася надсучасна школа, про яку можна тільки мріяти. Там є гральні та спальні кімнати, у класах – інтерактивні дошки. Є навіть футбольне поле, зроблене за світовими стандартами. Учні йдуть на навчання, як на свято. 
Віолетта вперше переступила поріг нової школи. Їй сказали, що вона – чи не найсучасніша в Україні. 
У захваті і батьки дітей. Жартують, що у такій школі й самі вдруге сіли б за парти. Вікторія Уланова привела сина-другокласника. Подібні школи бачила лише за кордоном, у Німеччині. На відміну від більшості українських шкіл батьків до ремонту не залучали. 
«Родительские взносы, это у нас практически по минимуму, это говорят где и сколько, 20-30 гривен в месяц это максимум просто на бумагу, канцелярские принадлежности, салфетки детям руки вытирать, все», – розповідає мама школяра Вікторія Уланова.
Новий корпус звели завдяки Ринатові Ахметову. 40 років назад він сам вчився тут. Тепер, каже, віддячує вчителям за отримані знання. Заодно дає настанови і учням.
«Родители, учителя говорили мне, Ринат, учись хорошо, надо учиться хорошо. К сожалению, я не всегда их слушал, я думал, что это нужно им, а на самом деле это нужно было мне, просто в детстве ты этого не понимаешь», – згадує меценат Ринат Ахметов.
Над проектом цієї школи працювали не лише дизайнери, а й психологи та педагоги. Це одна з небагатьох шкіл, де всі парти та двері з натурального дерева. У корпусі для молодших класів – ігрові та спальні кімнати, швацький та кулінарний класи, майстерні з обробки деревини. Всі класи обладнані інтерактивними дошками.
«Дети будут заниматься компьютерной грамотой, что уникального – дети будут заняты весь день. Если ребенок занят, он никуда не влезет. У детей практически не будет такого свободного времени, они все будут организованы, они все будут ходить в кружки», – пояснює директор школи Людмила Дмитрук.
І звичайно ж, спортивні майданчики. Їх тут тепер цілих два. Вкриті синтетичною травою, із підсвічуванням за світовими стандартами. Та найголовніше – на них можна грати не лише учням, але й усім мешканцям селища. Перші випробування футбольного газону відбулися між міським головою Донецька та меценатом. 
Підтримувати рідну школу колишній учень пообіцяв й надалі. Наступного року в планах реконструкція старого корпусу. Там мають з’явитися сучасні лабораторії хімії та фізики.